ГОЛОДОМОР ОЧИМА ЯПОНЦІВ

Й. Окабе

doi:10.15407/skhodoznavstvo2020.86.003

ГОЛОДОМОР ОЧИМА ЯПОНЦІВ

PDF

https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2020.86.003

Й. Окабе

Університет Кобе Гакуїн

Анотація

У наукових досліджень японських фахівців з історії Радянського Союзу та Росії існує тенденція розглядати проблематику голоду в Україні в контексті голоду, що охопив на той час територію південної Росії, Уралу, Поволжя та Казахстану. Окрім цього, можна натрапити і на твердження, співзвучні з російським трактуванням цієї теми, які заперечують факт голоду як запланованого злочину проти українського народу, тобто геноциду. Враховуючи різноманітні дискусії стосовно цієї проблеми, ми вважаємо доволі актуальним наше дослідження з висвітлення тематики Голодомору та його трактування японськими науковцями. Хоч у японських газетах повідомлялось про голод та важку ситуацію в Україні 1920–1930 рр., але інформації про, так званий, дискусійний “неврожай” першої половини 1930-их рр., тобто Голодомор, не було. Проте в одній із монографій Йошімура Чюдзо, виданій у 1934 р., знаходимо свідчення про реалії примусового голодного експорту, що здійснювався Радянським Союзом. Доволі цікавими були також свідчення Масакане Кікута, який довший час проживав на території Радянського Союзу і був очевидцем тогочасних подій. Після повернення в Японію, під час одного зі своїх виступів, він згадував про випадки канібалізму в Україні. Масакане Кікута також писав і про наміри нацистської Німеччини в 1935 р. заволодіти Україною. Зважаючи на тогочасне важке становище селян, які прагнули визволення з радянського ярма, цілком зрозуміло, чому певна частина українців сприйняла і вітала німецьких нацистів як визволителів. До того ж доволі важливим було те, що Масакане Кікута, автор “Спогадів про голод в Україні”, вже у самому заголовку публікації підкреслював, що події, які він описував, це – реалії побаченого не на Півдні Росії, чи в Казахстані, чи деінде на території Радянського Союзу, а власне – в Україні. Відтак, можемо стверджувати, що починаючи з 1935 р. японські науковці, беручи до уваги свідчення своїх колег, усвідомлювали, що епіцентром голоду на теренах Радянського Союзу була Україна.

Як цитувати

Окабе, Й. (2020). ГОЛОДОМОР ОЧИМА ЯПОНЦІВ. Сходознавство, (86), 3-20. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2020.86.003

Переглядів статті: 51 | Завантажень PDF: 40

Ключові слова

Голодомор, голод в Україні, японсько-українські відносини, японці в УРСР

Посилання

Arkhireys’kyy D. (2019), “Frit’of Nansen ta Ukrayina”, Vsesvitnya istoriya. (In Ukrainian).

LYSTY… (2007), LYSTY Z KHARKOVA. Holod v Ukrayini ta na Pivnichnomu Kavkazi v povidomlennkh italiys’kykh dyplomativ 1932–1933 roky, translated by M. Prokopovych, Italiys’kyy instytut kul’tury v Ukrayini, Folio, Kharkiv. (In Ukrainian).

Osipchuk I. (2018), “Riskuya popast’ v zastenki NKVD, moy praded fotografiroval zhertv Golodomora”, Fakty, available at: https://fakty.ua/258493-riskuya-popast-v-zastenki-nkvd-moj-praded-fotogr. (accessed 20.03.2020). (In Russian).

Gamache R. (2013), Gareth Jones: Eyewitness to the Holodomor, Welsh Academic Press, Cardiff.

Gamashe R. (2014), “Breaking Eggs for a Holodomor: Walter Duranty, the New York Times, and the Denigration of Gareth Jones”, Journalism History, No. 39 (4), pp. 208–18. https://doi.org/10.1080/00947679.2014.12062918

Krebs A. (1990), “Malcolm Muggeridge, Writer, Dies at 87”, The New York Times, Nov. 15, p. 19.

Panagiotis D. (2017), The Secret War for China: Espionage, Revolution and the Rise of Mao, Bloomsbury Publishing, Tauris.

Pearce S. (2012), Kharkiv 1933 – Moscow 1934 by Alexander Wienerberger, available at: https://samarajadea3bb.myportfolio.com/albium-3 (accessed 20.03.2020).

Taylor S. (1990), Stalin’s Apologist: Walter Duranty: The New York Times’s Man in Moscow, Oxford University Press, USA.

Chén J. “Pòhuài, gāoyā yǔ fǎnkàng-lúnxiàn shíqí běijīng wénhuà jiè miànmiànguān”, Zhōngguó gòngchǎndǎng xīnwén wǎng, available at: http://cpc.people.com.cn/BIG5/64162/64172/85037/85041/6501218.html (accessed 22.03.2020). (In Chinese).

Hanyuu Yu. (2017), “Kindai jindoushugi taisei no houga to nanmin hogo-Kurimia sensou kara Kokusai Renmei made”, Nihon Daigaku Daigakuin sougou shakai johou kenkyuuka kiyou, No. 18, pp. 147–58. (In Japanese).

Hosaka S. (2020), “Ukuraina KGB akaibu: koukai no haikei to sono miryoku”, Roshiashikenkyu, No. 105. (In Japanese).

Kokusaikan… (1917), Kokusaikan ni okeru Nihon no koritsu, Zen Ajia kai. (In Japanese).

Masakane K. (1936), Roshia senkou roku ka nen, Kokubou kyouiku kai. (In Japanese).

Masakane K. (1943), “Bouchou no seitai”, Seibudo, p. 42. (In Japanese).

Nakai K. (1998), “Sobieto jidai no Ukuraina to Baruto shokoku”, Porando Ukuraina Baruto shi, pp. 318 –21. (In Japanese).

Nishihara Yu. (1980), Zenkiroku Harubin tokumukikan: Kantougun Johoubu no kiseki, Mainichi Shimbunsha. (In Japanese).

Ogino F. (2000), “Shisoukenji”, Iwanami Shinsho, p. 35. (In Japanese).

Rengou… (1949), “Rengou kokugun soushireibu kara bosshu wo meizerareta sendenyou kankobutsu sou mokuroku”, Monbushou shakai kyouiku kyou, p. 309. (In Japanese).

Roshia fashisutotou… (1935), “Roshia fashisutotou Nihon daihyou shutsuen no sumeragika renmei shusai enzetsukai joukyou kankei”, Kokumin shisou zendou kyouka oyobi dantai kokumin shisou zendou kyouka oyobi dantai kankei zakken daiikkan, JACAR (Ajia rekishi shiryou senta), Ref. B04013004000 (dai 1 gazou). (In Japanese).

Roshia… (1935), “Roshia seikatsu no hyori wo kataru (Suzuki Shozo shi ni mono wo kiku kai)”, Shiso Kokubou, p. 211. (In Japanese).

Saitou M. (1932), Tenkan Nihon no jinbutsu fuukei, Daito shobou. (In Japanese).

Sano… (1940), “Sano shidoukan tennin”, Yomiuri Shimbun, 8.09, p. 2. (In Japanese).

Sawada K. (1981), “Nihon ni okeru Goncharofu no juyou ni tsuite: honyaku, kenkyushi gaikan”, Roshiago roshiabungaku kenkyuu, No. 13. (In Japanese).

Sawai M. (2014), “Nihon no kaikyou kousaku to Kiyozane tera no kanri tousei – Moukyou seiken ka no kaimin shakai no jirei kara”, Jinbungakuhou (483), pp. 69–107. (In Japanese).

Seijigaku (1940), “Seijigaku hakase Kenzen Zanba wa waga kuni hannkyou undou no rironteki bunkateki shidousha de aru”, Nihon hankyou undou no tenbou, Kokumin seiji keizai kenkyuujo, p. 118. (In Japanese).

Shimotomai N. (2009), “ ‘Kuuhaku’ to ‘Kioku’: Ukuraina kikin to rekishi ninshiki”, Kokusai mondai, No. 580, pp. 1–3. (In Japanese).

Shisou kokubou (1935), Kokubou kyouiku kai, Vol. 1, No. 1–3. (In Japanese).

Shisou kokubou (1936), Kokubou kyouiku kai, Vol. 2, No. 1. (In Japanese).

Soren... (1934), “Soren no tainichi sekka kousaku sono ta”, Kyousantou senden kankei zakken, JACAR (Ajia rekishi shiryou senta), Ref. B02030943700 (dai 28, 32 gazou). (In Japanese).

Teikoku… (1990), Teikoku rikugun shougun souran, Akita Shoten, Tokyo. (In Japanese).

Yamauchi H. (1937), Sekigun shoukou inbou jiken no shinsou: Sutarin ankoku seiji no bakuro, Kokusai hankyou renmei chousabu, pp. 2–8. (In Japanese).

Yamauchi H. (1938), Nihon ni chousen suru akama: sobieto no tainichi kaisen junbi, Aikoku Shimbunsha Shuppanbu. (In Japanese).

Yanagisawa H. (2018), “Dai kikin ‘Horodomoru’ – Ukuraina wo doukoku no daichi to kashita ‘kanashimi no shuukaku’ ”, Ukuraina wo shiru tame no 65 sho. (In Japanese).

Yomiuri Shimbun (1922), 19.07. (In Japanese).

Yomiuri Shimbun (1936), 25.08. (In Japanese).

Yoshimura Ch. (1934), Nichiro no genzai oyobi shorai, Nihon kouronsha. (In Japanese).

Yoshimura Ch. (1937), Soren wa Nihon ni chousen suru ka, Nihon kouen tsuushin sha. (In Japanese).

REFERENCES