Турецьке консульство в Одесі (1925–1938 рр.)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Стаття присвячена висвітленню діяльності Турецького консульства в Одесі упродовж 1925–1938 рр. Вона є першою спробою висвітлити ключові аспекти даної тематики, оскільки на сьогоднішній день не має жодної такої праці. Українсько-турецькі відносини мають давню та багатовікову історію. Вони мали як злети, так і падіння. Туреччина була однією з перших держав, які визнали Українську Народну Республіку та встановила з нею дипломатичні відносини. Туреччина була й серед перших, хто виявив бажання у підписанні “Договору про дружбу та братерство” з радянською Україною, який став основою активізації дипломатичних, торговельно-економічних, культурних і наукових зв’язків між країнами. У 1925 р. уряд Туреччини, враховуючи стратегічність міста Одеси, відкриває тут своє консульство, яке знаходилося у будинку родини Толстих (вулиця Гоголя, 19). Консульський персонал одеського консульства складався винятково з громадян Туреччини, які були кар’єрними дипломатами, представниками адміністративно-технічного персоналу були як громадяни Туреччини, так і радянської України; обслуговуючий персонал складався фактично з мешканців міста. Однак, незважаючи на постійно підкреслену дружність у відносинах між СРСР та Туреччиною, Турецьке консульство та його працівники опинилися під пильним наглядом радянських спецслужб, які будь-які дії представників цієї консульської установи розцінювали як шпигунські. Для повної результативності спецслужбами було завербовано представників як серед працівників консульства, так і осіб, які контактували з консулом. Починаючи з 1935 р., а особливо після закриття консульства у 1938 р., розпочався процес “зачистки” радянської агентури. Серед таких були секретар консульства Володимир Каншин, викладачка Поліна Фельдман-Броун, кур’єр Халіл Белял, подружжя Ілля та Біана Ічаджик, акторка Кіра Гродницька. Усі вони були пов’язані з персоналом турецького консульства: працювали в консульстві, мали дружні, і навіть інтимні, зв’язки з дипломатами, виконували дрібні доручення тощо. У результаті репресій усі можливі зв’язки консулів були фактично ліквідовані.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
консульство, консул, Туреччина, Одеса, агентура, спецслужби, контррозвідка
ДЖЕРЕЛА
В Одесі організовано Турецьке консульство // Червона Армія (Харків). 1925. 05 червня (№ 1233). С. 1.
Галузевий державний архів Служби безпеки України (м. Київ), ф. 1, оп. 1, спр. 724.
Галузевий державний архів Служби безпеки України (м. Київ), ф. 1, оп. 1, спр. 886.
Галузевий державний архів Служби безпеки України (м. Київ), ф. 13, оп. 1, спр. 426.
Галузевий державний архів Служби безпеки України (м. Київ), ф. 16, оп. 1, спр. 260.
Галузевий державний архів Служби безпеки України (м. Одеса), ф. п., спр. 19340-п (Гродницкая К. И.).
Державний архів Миколаївської області (м. Миколаїв), ф. Р-5859, оп. 2, спр. 1219.
Державний архів Одеської області (м. Одеса), ф. Р-8065, оп. 2, спр. 3149.
Державний архів Одеської області (м. Одеса), ф. Р-8065, оп. 2, спр. 9282.
Державний архів Одеської області (м. Одеса), ф. Р-8065, оп. 2, спр. 12376.
Открытие отделения Российско-Восточной торговой палаты // Украинский экономист (Харьков). 1924. 19 декабря (№ 67 (296).
Представители отделения Восточной палаты у турецкого консула // Известия (Одесса). 1925. 29 декабря (№ 1821).
Торговля с Востоком // Коммунист (Харьков). 1924. 19 декабря (№ 291).
Турецкое консульство в Одессе // Красное знамя (Чернигов). 1925. 07 июня (№ 127).
Турция стремится к укреплению торговой связи с СССР // Кочегарка (Артемовск). 1925. 05 июня (№ 126).
Центральний державний архів вищих органів влади та управління в м. Києві, ф. 4, оп. 1, спр. 81.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління в м. Києві, ф. 4, оп. 1, спр. 86.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління в м. Києві, ф. 4, оп. 1, спр. 628.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління в м. Києві, ф. 4, оп. 1, спр. 680.
ЛІТЕРАТУРА
Вовчук Л. А. Турецьке консульство в Одесі (1922–1938 рр.) // ХХV Сходознавчі читання А. Кримського: Матеріали міжнародної наукової конференції, 10 листопада 2022 р. Київ – Львів – Торунь, 2022.
Матяш І. Іноземні представництва в Радянській Україні (1919–1991): протистояння і співпраця. Київ, 2020.
Мхитарян Н. І. До 90-річчя українсько-турецького Договору про дружбу і братерство від 2 січня 1922 року // Сходознавство. 2012. № 59. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2012.59.148
Одеса. Вулиця Гоголя, 19 / Сабанєєв міст (10.08.2016) // PhotoBuildings: Архітектурна фотобаза. URL: https://photobuildings.com/photo/55936/
Піскурьов С. Є., Черницький В. Б. Репресії проти театральних діячів провінції у 30-ті роки ХХ ст. // Гілея. 2009. Вип. 24.
Резников А. Б. Советско-турецкие культурные и научные связи в 1920–1930-е гг. // Теория и практика общественного развития. История. 2014. № 1.
Урсу Д. П., Музичко О. Є. Етапи та особливості розвитку сходознавства в Одесі у середині ХІХ–ХХ століттях // Східний світ. 2003. № 2–3.
Kaygusuz C., Rijov I. Основные причины процесса трансформации турецко-советских дипломатических отношений 1936–1946 гг. // Journal of Turkish History Researches. 2017. № 2.
Kupchik O. 1920’lerin Başında Türkiye’deki Sovyet-Batı Mücadelesinde Ukrayna Sovyet Sosyalist Cumhuriyeti (USSC) // Karadeniz Araştırmaları. 2011. Vol. 31.
Nesuk M., Ksiondzyk N. Ukraine in Turkish Foreign Policy // Ukrainian Statehood in the Twentieth Century: Historical and Political Analysis. Kyiv, 1996.
“Rauf Selim Sarper” // Biyografya.beta. URL: https://www.biyografya.com/biyografi/11423 (дата звернення: 20.01.2023).
“Sarper Selim. Diplomat und Politiker” // Munzinger Online/Personen. URL: http://www.munzinger.de/document/00000003906 (дата звернення: 20.01.2023).
Selim R. Sarper’in Özgeçmişi // Türkiye Cumhuriyeti. Dışişleri Bakanlığı. URL: https://www.mfa.gov.tr/sayin_-selim-r_-sarper_in-ozgecmisi.tr.mfa (дата звернення: 20.01.2023).
Sen C. Stalin Dönemi Türk-Sovyet liskileri (1923–1953). Master thesis. Isparta, 2006.
Tchernikov I. Mustafa Kemal Atatürk ve Türkiye-Ukrayna Ilişkileri (1918–1938) // Atatürk Araştirma Merkezi Dergisi. 2003. № 19.
Tuncel T. K., Aydingün A. Turkish-Ukrainian relations throughout history: continuities and strategic requirements // AVİM Conference Book. 2018. № 22.
Vovchuk L. Foreign consulates in Odesa (1920s–1930s) // Емінак. 2023a. № 1 (41).
Vovchuk L. Diplomatic corps of German consulates in Soviet Ukraine (1922–1938) // Przegląd Nauk Historycznych. 2023b. № 1.
Zalyaev R. Relations between the Republic of Turkey and the Soviet Russia in the field of culture, science and aviation during Atatürk’s era // Turkish foreign policy during Ataturk’s era 1920–1938: Caucasia, Balkans, Middle East from political, economic, social and cultural aspects. Istanbul, 2021.
REFERENCES
Vovchuk L. A. (2022), “Turetske konsulstvo v Odesi (1922–1938 rr.)”, in XXV Skhodoznavchi chytannia A. Krymskoho, Liha-Pres, Kyiv, Lviv and Torun’, pp. 151–54. (in Ukrainian).
Matiash I. (2020), Inozemni predstavnytstva v Radianskii Ukraini (1919–1991): protystoiannia i spivpratsia, Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, Kyiv. (In Ukrainian).
Mkhytarian N. I. (2012), “Do 90-richchia ukrainsko-turetskoho Dohovoru pro druzhbu i braterstvo vid 2 sichnia 1922 roku”, Shodoznavstvo, Vol. 59, рр. 148–63. (In Ukrainian). https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2012.59.148
“Odesa. Vulytsia Hoholia, 19 / Sabanieiev mist” (10.08.2016) // PhotoBuildings: Arkhitekturna foto baza. URL: https://photobuildings.com/photo/55936/ (accessed 20 January 2023). (In Ukrainian).
Piskurov S. Ye. and Chernytskyi V. B. (2009), “Represii proty teatralnykh diiachiv provintsii u 30-ti roky XX st.”, Hileia, No. 24, рр. 73–97. (In Russian).
Reznikov A. B. (2014), “Sovetsko-turetskie i kulturnie nauchnie svyazi v 1920–30-e gg.”, Teoriya i praktika obshchestvennogo razvitiya. Istoriya, No. 1, рр. 279–86. (In Russian).
Ursu D. P. and Muzychko O. Ie. (2003), “Etapy ta osoblyvosti rozvytku skhodoznavstva v Odesi u seredyni XIX–XX stolittiakh”, Shìdnij svìt, No. 2–3, pp. 92–118. (In Ukrainian).
Kaygusuz C. and Rijov I. (2017), “Osnovnyye prichiny protsessa transformatsii turetsko-sovetskikh diplomaticheskikh otnosheniy 1936–1946 gg.”, Journal of Turkish History Researches, No. 2, рр. 109–28. (In Russian).
Kupchik Oleg (2011), “1920’lerin Başında Türkiye’deki Sovyet-Batı Mücadelesinde Ukrayna Sovyet Sosyalist Cumhuriyeti (USSC)”, Karadeniz Araştırmaları, No. 31, pp. 87–8. (In Turkish).
Nesuk M. and Ksiondzyk N. (1996), “Ukraine in Turkish Foreign Policy”, in Ukrainian Statehood in the Twentieth Century: Historical and Political Analysis, Political Thought, Kyiv, pp. 207–18.
“Rauf Selim Sarper” (N.r), // Biyografya.beta. URL: https://www.biyografya.com/biyografi/11423 (accessed 20 January 2023). (In Turkish).
“Sarper Selim. Diplomat und Politiker” (N.r), Munzinger Online/Personen. URL: http://www.munzinger.de/document/00000003906 (accessed 20 January 2023). (In Turkish).
“Selim R. Sarper’in Özgeçmişi” (N.r), Türkiye Cumhuriyeti. Dışişleri Bakanlığı. URL: https://www.mfa.gov.tr/sayin_-selim-r_-sarper_in-ozgecmisi.tr.mfa (accessed 20 January 2023). (In Turkish).
Sen C. (2006), Stalin Dönemi Türk-Sovyet liskileri (1923–1953), Master thesis, Sosyal Bilimler Enstitüsü, Isparta. (In Turkish).
Tchernikov I. (2003), “Mustafa Kemal Atatürk and Turkish-Ukrainian Relations (1918–1938)”, Atatürk Araştırma Merkezi Dergisi (Ankara), Cilt: XIX (Mart 2003), Sayı: 55, pp. 305–15.
Tuncel T. K. and Aydingün A. (2018), “Turkish-Ukrainian relations throughout history: continuities and strategic requirements”, AVİM Conference Book, No. 22, рр. 13–34.
Vovchuk L. (2023а), “Foreign consulates in Odesa (1920s–1930s)”, Eminak, No. 1 (41), рр. 160–80. DOI: https://doi.org/10.33782/eminak2023.1(41).628
Vovchuk L. (2023b), “Diplomatic corps of German consulates in Soviet Ukraine (1922–1938)”, Przegląd Nauk Historycznych, No. 1, pp. 205–29. DOI: https://doi.org/10.18778/1644-857X.22.01.08
Zalyaev R. (2021), “Relations between the Republic of Turkey and the Soviet Russia in the field of culture, science and aviation during Atatürk’s era”, in Turkish foreign policy during Ataturk’s era 1920–1938: Caucasia, Balkans, Middle East from political, economic, social and cultural aspects, Istanbul University Press, Istanbul, 2021. DOI: 10.26650/B/AA09.2021.009.06