СЛОВА ДЛЯ ПОНЯТТЯ “ДУХ” В СЕРЕДНЬОПЕРСЬКІЙ МОВІ : ЛЕКСИЧНИЙ ПІДХІД

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  І. Шафії

Анотація

Терміни, які ми застосовуємо сьогодні, є результатом тривалого багатовікового розвитку, і їхнє вивчення може відкрити для вчених найбільш ранні концепції, на основі яких вони утворилися. У цій статті розглядається важливе поняття “дух”, яке, на думку автора, на початковому етапі було природним, але через свою природу, як газоподібна субстанція, стало загадковим і метафізичним явищем, унаслідок відсутності єдиного уявлення про його природу або визначення. Поняття “дух” як частина живих істот, принаймні в деяких словах, які демонструють поняття “дихання, дуття”, є результатом розвитку значення поняття вітер, а потім його якості, тобто дихання, і нарешті дихання, як маркера буття. Зважаючи на першоджерела, воно завжди було предметом для обговорення, і не тільки в іранських текстах, але і серед вчених від Греції до Індії, що прагнули запропонувати власне визначення або написати про різні якості такого метафізичного явища, як “дух”. У цій статті наочно показано, що, принаймні, деякі слова, включаючи mēnōg, wād, waxš або wāxš, ruwān, gyān, grīw і frawahr, і в більш обмеженому вживанні bōy, dēn, axw, uštāna, на додачу до трьох семітських коренів, тобто r-w / y-ḥ, n-p-š і n-š-m, використовувалися для позначення поняття “дух” в середньоперських текстах, і дослідникам необхідно знати про різні контексти, в яких ці слова використовуються. А саме, що ці слова в деяких випадках вживаються не тільки в їхніх основних або відомих значеннях. І, нарешті, слід зауважити, що середньоперські лексикографи включають слова, що позначають “дух”, у вступах до своїх робіт. Це також стає більш значущим при обговоренні даної концепції через призму багатокультурної ідентичності іранського світогляду, який ввібрав деякі риси інших народів і також наділив їх своїми ідеями. Частково на семітське уявлення про поняття духу вплинули іранські та грецькі ідеї про “дух” як духовну істоту, і це ще більше ускладнило розуміння значення поняття “дух”. Однак між іранською та семітською концепціями “духу” є багато лексичних подібностей. Таким чином, обговорення таких понять, відображених у термінах, зможе надати дослідникам ширше уявлення про концептуальну передачу поняття “дух” у різних текстуальних контекстах.

Як цитувати

Шафії, І. (2020). СЛОВА ДЛЯ ПОНЯТТЯ “ДУХ” В СЕРЕДНЬОПЕРСЬКІЙ МОВІ : ЛЕКСИЧНИЙ ПІДХІД. Сходознавство, (85), 25-42. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2020.85.025
Переглядів статті: 37 | Завантажень PDF: 26

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

середньоперська мова, лексикографія, дух, душа, зороастрійські тексти, маніхейські тексти

Посилання

Aša R. and Miršāhī M. (1383), Rāsta (The Medical Doctrine of the Magi), Asātīr Publishing, Tehran. (In Persian).

Bahār M. (1390), Bondaheš, Tūs Publisher, Teheran. (In Persian).

Bahār M. (2002), Pažūhēšī dar Asāṭīr-ē Irān, Āgah Publisher, Tehran. (In Persian).

BeDuhn, J. (2001), “The Metabolism of Salvation: Manichaean Concepts of Human Physiology”, in P. Mirecki and J. BeDuhn (eds), The Light and the Darkness: Studies in Manichaeism and its World, Brill, Leiden, pp. 5–37.

Beekes R. (2009), Etymological Dictionary of Greek, Brill, Lei-den.

Block D. I. (1989), “The Prophet of the Spirit: the Use of RWḤ in the Book of Ezekiel”, Journal of the Evangelical Theological Society, Vol. 32, no. 1, pp. 27–49.

Boyce M. (2000), “Fravaši”, Encyclopædia Iranica, Vol. X, Fasc. 2, Mazda Publisher, London and New York, pp. 195–9.

Bulakh M. (2005), “On etymology and usage of terms of smell in Geez (old Ethiopic)”, in L. Kogan, N. Koslova, S. Loesov, and S. Tishchenko (eds), Babel und Bibel 2: Memoriae Igor M. Diakonoff, Eisenbrauns, Winona Lake, pp. 409–28.

Calverley E. E. (1993), “Nafs”, in C. Bosworth, E. v. Donzel, W. Heinrichs, and C. Pellat (eds), Encyclopaedia of Islam, Vol. 7: MIF–NAZ, Brill, Leiden, pp. 880–3.

Cantera A. (2004), “Medical Fees and Compositional Principles in the Avestan Vīdēvdād”, Nāme-ye Irān-e Bāstān, Vol. 4 (1), pp. 53–69.

Cheung J. (2007), Etymological Dictionary of the Iranian Verb, Brill, Leiden.

Ciancaglini C. A. (2008), Iranian Loanwords in Syriac, Beiträge zur Iranistik, Bd. 28, Dr. Ludwig Reichert Verlag, Wiesbaden.

de Menasce J. (1973), Le troisième livre du Dēnkart, Klincksieck, Paris.

Durkin-Meisterernst D. (2004), A Dictionary of Manichaean Middle Persian and Parthian, Brepols, Turnhout.

Durkin-Meisterernst D. (2014), Miscellaneous Manichaean Hymns: Middle Persian and Parthian Hymns in the Turfan Collection (Berliner Turfantexte), Brepols, Turnhout.

Durkin-Meisterernst D. and Morano E. (2010), Mani’s Psalms. Middle Persian, Parthian and Sogdian Texts in the Turfan Collection, Brepols, Turnhout.

Esmailpour A. (2005), Manichaean Gnosis & Creation Myth, Sino-Platonic Papers, Vol. 156, Department of East Asian Languages and Civilizations University of Pennsylvania, Philadelphia, PA.

Filippone E. (2017), “Middle Iranian grīw/γrīw: Possible Paths for Semantic Changes and Functional Shifts”, Zur lichten Heimat Studien zu Manichäismus, Iranistik und Zentralasienkunde im Gedenken an Werner Sundermann, Harrassowitz, Wiesbaden, pp.139–55. https://doi.org/10.2307/j.ctv11qdw34.15

Foley T. (2009), Biblical translation in Chinese and Greek: Verbal aspect in theory and practice, Brill, Leiden. https://doi.org/10.1163/ej.9789004178656.i-452

Fowler C. (2011), “Personhood and the Body”, in T. Insoll (ed.), The Oxford Handbook of the Archaeology of Ritual and Religion, Oxford University Press, Oxford, pp. 134–50. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199232444.013.0011

Fröhlich I. (2018), “Origins of Evil in Genesis and the Apocalyptic Traditions”, in C. Wassen and S. W. Crawford (eds), Apocalyptic Thinking in Early Judaism: Engaging with John Collins’ The Apocalyptic Imagination, Brill, Leiden, pp. 141–59. https://doi.org/10.1163/9789004358386_008

Ghaemmaghami A. R. (2008), The Development of the Old Avestan Concepts in Zoroastrian Tradition, PhD Dissertation, University of Tehran, Tehran. (In Persian).

Gignoux P. (1989), “Sur le composé humain du manichéisme à l’ismaélisme”, in C.-H. de Fouchécour and P. Gignoux (eds), Études irano-aryennes offertes à Gilbert Lazard, Studia Iranica Cahier, T. 7, Association pour l’avancement des études irannienes, Paris, pp. 137–49.

Han S. (2015), Der “Geist” in den Saul- und Davidgeschichten des 1. Samuelbuches, Evangelische Verlagsanstalt, Leipzig.

Hassandoust M. (2014), Etymological Dictionary of the Persian Language, Vol. 2: P–D, Tehran, Farhangestān. (In Persian).

Humbach H. and Ichaporia P. (1994), The Heritage of Zarathushtra: a New Translation of His Gāthās, Universitätsverlag C. Winte, Heidelberg.

Ibn Manẓūr (1993), Lisān al-‘arab, Vol. 6: dār ṣāder. (In Arabic).

Jaafari-Dehaghi M. (1998), Dādestān Ī Dēnīg: Transcription, Translation and Commentary, Association pour l’avancement des Études Iraniennes, Paris.

Kefālāyā (2016), Kefālāyā: nosxe-ye muze-ye Berlin: bargardān-e taṭbiqi az tarjome-ye ālmāni wa engelisi nosxe-ye qobṭi, (M. Qāneʾī and S. Mašāyex, trans.), Ṭahūrī. (In Persian).

Kellens J. (1990), “Un avis sur vieil-avestique mainiiu-“, MSS – Münchener Studien zur Sprachwissenschaft, Bd. 51, pp. 97–123.

Kellens J. (1995), “L’âme entre le cadavre et le paradis”, Journal Asiatique, T. 283, no. 1, pp. 19–56. https://doi.org/10.2143/JA.283.1.556560

Kogan L. (2011), “Proto-Semitic Lexicon”, in S. Weninger (ed.), The Semitic Languages: an International Handbook, De Gruyter Mouton, Berlin and Boston, pp. 179–258. https://doi.org/10.1515/9783110251586.179

Kogan L. (2015), Genealogical Classification of Semitic: The Lexical Isoglosses, Walter de Gruyter, Berlin. https://doi.org/10.1515/9781614515494

Lyyṭmn m. (ed.) (2014), Zwhr lʿm brʾšyt b, Laitman Kabbalah Publishers, Tehran. (In Hebrew).

MacKenzie D. N. (1971), A Concise Pahlavi Dictionary, Oxford University Press, London.

Matt D. C. (ed.) (2004), The Zohar, Vol. 1, Stanford University Press, Stanford.

Moazami M. (2014), Wrestling with the demons of the Pahlavi Widēwdād: Transcription, Translation and Commentary, Brill, Leiden. https://doi.org/10.1163/9789004269224

Murtonen A. (1990), Hebrew in its West Semitic Setting: A Comparative Survey of Non-Masoretic Hebrew Dialects and Traditions: Part One: A Comparative Lexicon, Brill, Leiden. https://doi.org/10.1163/9789004348301

Najm-Ābādī K. (2004), Jān, Tan, Rawān, Čēšmēh. (In Persian).

Özertural Z. (2018), “Das Problem der Seele im uigurischen Ma-nichäismus”, in Z. Özertural and G. Silfeler (eds), Der östliche Manichäismus im Spiegel seiner Buch- und Schriftkultur: Vorträge des Göttinger Symposiums vom 11./12. März 2015, De Gruyter, Berlin, pp. 57–72. https://doi.org/10.1515/9783110593938-005

Reiner E. (ed.) (1980), The Assyrian Dictionary of the Oriental Institute of the University of Chicago (Vol. 11 N). The University of Chicago Press.

Sanjari S. S. (2011), “Sāxtār-e ensān dar motun-e adabi-ye kohan”, Zibāyi-šnasi-ye adabi, No. 8, pp. 35–50. (In Persian).

Schaeder H. H. and Reitzenstein R. (1926), Studien zum antiken Synkretismus aus Iran und Griechenland, Springer Fachmedien Wiesbaden, Wiesbaden. https://doi.org/10.1007/978-3-663-15806-6

Shaked S. (1984), “Iranian influence on Judaism: First Century B.C.E. to Second Century C.E.”, in W. D. Davies and L. Finkelstein (eds), The Cambridge History of Judaism, Volume 1: Introduction: The Persian Period, Cambridge University Press, Cambridge, pp. 308–25. https://doi.org/10.1017/CHOL9780521218801.013

Shaked S. (2005), Dualism in Transformation: Varieties of Religion in Sasanian Iran, Routledge, London. https://doi.org/10.4324/9780203986028

Shaked S. (2013), “The Sayings of Wuzurgmihr the Sage: A Piece of Sasanian Wisdom Transmitted into Arabic”, in H. Ben-Shammai, S. Shaked, and S. Stroumsa (eds), Exchange and Transmission across Cultural Boundaries: Philosophy, Mysticism and Science in the Mediterranean World, The Israel Academy of Sciences and Humanities, Jerusalem, pp. 216–75.

Shapira D. D. (1999), “Manichaios, Jywndg Gryw and Other Manichæan Terms and Titles”, in S. Shaked and A. Netzer (eds), Irano-Judaica IV; Studies Relating to Jewish Contacts with Persian Culture throughout the Ages, Ben-Zvi Institute, Jerusalem, pp. 122–50.

Shokri-Foumeshi M. (2015), “Dorūd bar pedar, pesar, rūh-al-qodos: rahyāftī matn- šenāxtī be engāre-ye rūh-al-qodos dar taslis-e mānavi”, Religious Studies, Vol. 3, no. 5, pp. 35–48. (In Persian).

Shokri-Foumeshi M. (2015a), Mani’s Living Gospel and the Ewan-gelyōnīg Hymns. Edition, Reconstruction and Commentary with a Codicological and Textological Approach Based on Manichaean Turfan Fragments in the Berlin Collection, The University of Religions and Denominations, Qom.

Sims-Williams N. (2016), A Dictionary: Christian Sogdian, Syriac and English. Reichert Verlag, Wiesbaden.

Skjærvø P. O. (2011), The Spirit of Zoroastrianism, Yale University Press, New Haven and London.

Sohn F. W. (1996), Die Medizin des Zādsparam. Anatomie, Phy-siologie und Psychologie in den Wizīdagīhā ī Zādsparam, einer zoroastrisch-mittelpersischen Anthologie aus dem frühislamischen Iran des neunten Jahrhunderts, Harrassowitz, Wiesbaden.

Steinert U. (2012), Aspekte des Menschseins im Alten Mesopotamien: Eine Studie zu Person und Identität im 2. und 1. Jt. v. Chr., Brill, Leiden. https://doi.org/10.1163/9789004226142

Stewart S. (1993), The Concept of ‘Spirit’ in the Old Testament and Zoroastrian Gathas, School of Oriental and African Studies, University of London, Centre of Near and Middle Eastern Studies, London.

Sundermann W. (1993), “Cosmogony and cosmology iii. In Ma-nicheism”, Encyclopædia Iranica, Vol. VI, Fasc. 3, Mazda Publisher, London and New York, pp. 310–5.

Tabaʿe-Izadi M. (1382), “Nafs va rūḥ dar falsafe va ʿerfān”, Xerad-nāme-ye ṣadrā, No. 31, pp. 51–9. (In Persian).

Takahashi H. (2014), “Transcription of Syriac in Chinese and Chinese in Syriac Script”, in J. den Heijer, A. Schmidt and T. Pataridze (eds), Scripts beyond Borders: A Survey of Allographic Traditions in the Euro-Mediterranean World, Peeters, Leuven, pp. 329–49.

Tengström and Fabry (2004), “Rūaḥ spirit, wind”, in G. J. Botterweck, H. Ringgren, and H.-J. Fabry (eds), Theological Dictionary of the Old Testament, Vol. 13, Eerdmans, Grand Rapds (Michigan) and Cambridge, pp. 365–401.

Tigchelaar E. (2016), “rūaḥ רוּ חַ”, in H.-J. Fabry and U. Dahmen (eds), Theologisches Wörterbuch zu den Qumrantexten, Vol. III, Kohlhammer, Stuttgart, pp. 618–32.

Tritton A. S. (1971), “Man, nafs, rūḥ, ‘aql”, Bulletin of the School of Oriental and African Studies, Vol. 34, no. 3, pp. 491–5. https://doi.org/10.1017/S0041977X00128502

van der Horst P. (1991), Ancient Jewish Epitaphs: An Introductory Survey of a Millennium of Jewish Funerary Epigraphy (300 BCE – 700 CE), Contributions to Biblical Exegesis & Theology, Kok Pharos Publishing House, Kampen.

West E. W. (transl.) (1897), Pahlavi Texts, Part V: Marvels of Zoroastrianism, The Sacred Books Of The East, Vol. XLVII, At the Clarendon Press, Oxford.

Yoshida Y. (1987), “Remarks on the Manichaean Middle Iranian Terms transcribed in Chinese Script (1)”, Studies on the Inner Asian Languages, Vol. 2, pp. 1–15.

Zubaidi (2000), Tāj al-ʿarus men jawāhir al-qāmus, Vol. 16, Ḥu-kūmat al-Kuwait. (In Arabic).

REFERENCES

Aša R. and Miršāhī M. (1383), Rāsta (The Medical Doctrine of the Magi), Asātīr Publishing, Tehran. (In Persian).

Bahār M. (1390), Bondaheš, Tūs Publisher, Teheran. (In Persian).

Bahār M. (2002), Pažūhēšī dar Asāṭīr-ē Irān, Āgah Publisher, Tehran. (In Persian).

BeDuhn, J. (2001), “The Metabolism of Salvation: Manichaean Concepts of Human Physiology”, in P. Mirecki and J. BeDuhn (eds), The Light and the Darkness: Studies in Manichaeism and its World, Brill, Leiden, pp. 5–37.

Beekes R. (2009), Etymological Dictionary of Greek, Brill, Lei-den.

Block D. I. (1989), “The Prophet of the Spirit: the Use of RWḤ in the Book of Ezekiel”, Journal of the Evangelical Theological Society, Vol. 32, no. 1, pp. 27–49.

Boyce M. (2000), “Fravaši”, Encyclopædia Iranica, Vol. X, Fasc. 2, Mazda Publisher, London and New York, pp. 195–9.

Bulakh M. (2005), “On etymology and usage of terms of smell in Geez (old Ethiopic)”, in L. Kogan, N. Koslova, S. Loesov, and S. Tishchenko (eds), Babel und Bibel 2: Memoriae Igor M. Diakonoff, Eisenbrauns, Winona Lake, pp. 409–28.

Calverley E. E. (1993), “Nafs”, in C. Bosworth, E. v. Donzel, W. Heinrichs, and C. Pellat (eds), Encyclopaedia of Islam, Vol. 7: MIF–NAZ, Brill, Leiden, pp. 880–3.

Cantera A. (2004), “Medical Fees and Compositional Principles in the Avestan Vīdēvdād”, Nāme-ye Irān-e Bāstān, Vol. 4 (1), pp. 53–69.

Cheung J. (2007), Etymological Dictionary of the Iranian Verb, Brill, Leiden.

Ciancaglini C. A. (2008), Iranian Loanwords in Syriac, Beiträge zur Iranistik, Bd. 28, Dr. Ludwig Reichert Verlag, Wiesbaden.

de Menasce J. (1973), Le troisième livre du Dēnkart, Klincksieck, Paris.

Durkin-Meisterernst D. (2004), A Dictionary of Manichaean Middle Persian and Parthian, Brepols, Turnhout.

Durkin-Meisterernst D. (2014), Miscellaneous Manichaean Hymns: Middle Persian and Parthian Hymns in the Turfan Collection (Berliner Turfantexte), Brepols, Turnhout.

Durkin-Meisterernst D. and Morano E. (2010), Mani’s Psalms. Middle Persian, Parthian and Sogdian Texts in the Turfan Collection, Brepols, Turnhout.

Esmailpour A. (2005), Manichaean Gnosis & Creation Myth, Sino-Platonic Papers, Vol. 156, Department of East Asian Languages and Civilizations University of Pennsylvania, Philadelphia, PA.

Filippone E. (2017), “Middle Iranian grīw/γrīw: Possible Paths for Semantic Changes and Functional Shifts”, Zur lichten Heimat Studien zu Manichäismus, Iranistik und Zentralasienkunde im Gedenken an Werner Sundermann, Harrassowitz, Wiesbaden, pp.139–55. https://doi.org/10.2307/j.ctv11qdw34.15

Foley T. (2009), Biblical translation in Chinese and Greek: Verbal aspect in theory and practice, Brill, Leiden. https://doi.org/10.1163/ej.9789004178656.i-452

Fowler C. (2011), “Personhood and the Body”, in T. Insoll (ed.), The Oxford Handbook of the Archaeology of Ritual and Religion, Oxford University Press, Oxford, pp. 134–50. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199232444.013.0011

Fröhlich I. (2018), “Origins of Evil in Genesis and the Apocalyptic Traditions”, in C. Wassen and S. W. Crawford (eds), Apocalyptic Thinking in Early Judaism: Engaging with John Collins’ The Apocalyptic Imagination, Brill, Leiden, pp. 141–59. https://doi.org/10.1163/9789004358386_008

Ghaemmaghami A. R. (2008), The Development of the Old Avestan Concepts in Zoroastrian Tradition, PhD Dissertation, University of Tehran, Tehran. (In Persian).

Gignoux P. (1989), “Sur le composé humain du manichéisme à l’ismaélisme”, in C.-H. de Fouchécour and P. Gignoux (eds), Études irano-aryennes offertes à Gilbert Lazard, Studia Iranica Cahier, T. 7, Association pour l’avancement des études irannienes, Paris, pp. 137–49.

Han S. (2015), Der “Geist” in den Saul- und Davidgeschichten des 1. Samuelbuches, Evangelische Verlagsanstalt, Leipzig.

Hassandoust M. (2014), Etymological Dictionary of the Persian Language, Vol. 2: P–D, Tehran, Farhangestān. (In Persian).

Humbach H. and Ichaporia P. (1994), The Heritage of Zarathushtra: a New Translation of His Gāthās, Universitätsverlag C. Winte, Heidelberg.

Ibn Manẓūr (1993), Lisān al-‘arab, Vol. 6: dār ṣāder. (In Arabic).

Jaafari-Dehaghi M. (1998), Dādestān Ī Dēnīg: Transcription, Translation and Commentary, Association pour l’avancement des Études Iraniennes, Paris.

Kefālāyā (2016), Kefālāyā: nosxe-ye muze-ye Berlin: bargardān-e taṭbiqi az tarjome-ye ālmāni wa engelisi nosxe-ye qobṭi, (M. Qāneʾī and S. Mašāyex, trans.), Ṭahūrī. (In Persian).

Kellens J. (1990), “Un avis sur vieil-avestique mainiiu-“, MSS – Münchener Studien zur Sprachwissenschaft, Bd. 51, pp. 97–123.

Kellens J. (1995), “L’âme entre le cadavre et le paradis”, Journal Asiatique, T. 283, no. 1, pp. 19–56. https://doi.org/10.2143/JA.283.1.556560

Kogan L. (2011), “Proto-Semitic Lexicon”, in S. Weninger (ed.), The Semitic Languages: an International Handbook, De Gruyter Mouton, Berlin and Boston, pp. 179–258. https://doi.org/10.1515/9783110251586.179

Kogan L. (2015), Genealogical Classification of Semitic: The Lexical Isoglosses, Walter de Gruyter, Berlin. https://doi.org/10.1515/9781614515494

Lyyṭmn m. (ed.) (2014), Zwhr lʿm brʾšyt b, Laitman Kabbalah Publishers, Tehran. (In Hebrew).

MacKenzie D. N. (1971), A Concise Pahlavi Dictionary, Oxford University Press, London.

Matt D. C. (ed.) (2004), The Zohar, Vol. 1, Stanford University Press, Stanford.

Moazami M. (2014), Wrestling with the demons of the Pahlavi Widēwdād: Transcription, Translation and Commentary, Brill, Leiden. https://doi.org/10.1163/9789004269224

Murtonen A. (1990), Hebrew in its West Semitic Setting: A Comparative Survey of Non-Masoretic Hebrew Dialects and Traditions: Part One: A Comparative Lexicon, Brill, Leiden. https://doi.org/10.1163/9789004348301

Najm-Ābādī K. (2004), Jān, Tan, Rawān, Čēšmēh. (In Persian).

Özertural Z. (2018), “Das Problem der Seele im uigurischen Ma-nichäismus”, in Z. Özertural and G. Silfeler (eds), Der östliche Manichäismus im Spiegel seiner Buch- und Schriftkultur: Vorträge des Göttinger Symposiums vom 11./12. März 2015, De Gruyter, Berlin, pp. 57–72. https://doi.org/10.1515/9783110593938-005

Reiner E. (ed.) (1980), The Assyrian Dictionary of the Oriental Institute of the University of Chicago (Vol. 11 N). The University of Chicago Press.

Sanjari S. S. (2011), “Sāxtār-e ensān dar motun-e adabi-ye kohan”, Zibāyi-šnasi-ye adabi, No. 8, pp. 35–50. (In Persian).

Schaeder H. H. and Reitzenstein R. (1926), Studien zum antiken Synkretismus aus Iran und Griechenland, Springer Fachmedien Wiesbaden, Wiesbaden. https://doi.org/10.1007/978-3-663-15806-6

Shaked S. (1984), “Iranian influence on Judaism: First Century B.C.E. to Second Century C.E.”, in W. D. Davies and L. Finkelstein (eds), The Cambridge History of Judaism, Volume 1: Introduction: The Persian Period, Cambridge University Press, Cambridge, pp. 308–25. https://doi.org/10.1017/CHOL9780521218801.013

Shaked S. (2005), Dualism in Transformation: Varieties of Religion in Sasanian Iran, Routledge, London. https://doi.org/10.4324/9780203986028

Shaked S. (2013), “The Sayings of Wuzurgmihr the Sage: A Piece of Sasanian Wisdom Transmitted into Arabic”, in H. Ben-Shammai, S. Shaked, and S. Stroumsa (eds), Exchange and Transmission across Cultural Boundaries: Philosophy, Mysticism and Science in the Mediterranean World, The Israel Academy of Sciences and Humanities, Jerusalem, pp. 216–75.

Shapira D. D. (1999), “Manichaios, Jywndg Gryw and Other Manichæan Terms and Titles”, in S. Shaked and A. Netzer (eds), Irano-Judaica IV; Studies Relating to Jewish Contacts with Persian Culture throughout the Ages, Ben-Zvi Institute, Jerusalem, pp. 122–50.

Shokri-Foumeshi M. (2015), “Dorūd bar pedar, pesar, rūh-al-qodos: rahyāftī matn- šenāxtī be engāre-ye rūh-al-qodos dar taslis-e mānavi”, Religious Studies, Vol. 3, no. 5, pp. 35–48. (In Persian).

Shokri-Foumeshi M. (2015a), Mani’s Living Gospel and the Ewan-gelyōnīg Hymns. Edition, Reconstruction and Commentary with a Codicological and Textological Approach Based on Manichaean Turfan Fragments in the Berlin Collection, The University of Religions and Denominations, Qom.

Sims-Williams N. (2016), A Dictionary: Christian Sogdian, Syriac and English. Reichert Verlag, Wiesbaden.

Skjærvø P. O. (2011), The Spirit of Zoroastrianism, Yale University Press, New Haven and London.

Sohn F. W. (1996), Die Medizin des Zādsparam. Anatomie, Phy-siologie und Psychologie in den Wizīdagīhā ī Zādsparam, einer zoroastrisch-mittelpersischen Anthologie aus dem frühislamischen Iran des neunten Jahrhunderts, Harrassowitz, Wiesbaden.

Steinert U. (2012), Aspekte des Menschseins im Alten Mesopotamien: Eine Studie zu Person und Identität im 2. und 1. Jt. v. Chr., Brill, Leiden. https://doi.org/10.1163/9789004226142

Stewart S. (1993), The Concept of ‘Spirit’ in the Old Testament and Zoroastrian Gathas, School of Oriental and African Studies, University of London, Centre of Near and Middle Eastern Studies, London.

Sundermann W. (1993), “Cosmogony and cosmology iii. In Ma-nicheism”, Encyclopædia Iranica, Vol. VI, Fasc. 3, Mazda Publisher, London and New York, pp. 310–5.

Tabaʿe-Izadi M. (1382), “Nafs va rūḥ dar falsafe va ʿerfān”, Xerad-nāme-ye ṣadrā, No. 31, pp. 51–9. (In Persian).

Takahashi H. (2014), “Transcription of Syriac in Chinese and Chinese in Syriac Script”, in J. den Heijer, A. Schmidt and T. Pataridze (eds), Scripts beyond Borders: A Survey of Allographic Traditions in the Euro-Mediterranean World, Peeters, Leuven, pp. 329–49.

Tengström and Fabry (2004), “Rūaḥ spirit, wind”, in G. J. Botterweck, H. Ringgren, and H.-J. Fabry (eds), Theological Dictionary of the Old Testament, Vol. 13, Eerdmans, Grand Rapds (Michigan) and Cambridge, pp. 365–401.

Tigchelaar E. (2016), “rūaḥ רוּ חַ”, in H.-J. Fabry and U. Dahmen (eds), Theologisches Wörterbuch zu den Qumrantexten, Vol. III, Kohlhammer, Stuttgart, pp. 618–32.

Tritton A. S. (1971), “Man, nafs, rūḥ, ‘aql”, Bulletin of the School of Oriental and African Studies, Vol. 34, no. 3, pp. 491–5. https://doi.org/10.1017/S0041977X00128502

van der Horst P. (1991), Ancient Jewish Epitaphs: An Introductory Survey of a Millennium of Jewish Funerary Epigraphy (300 BCE – 700 CE), Contributions to Biblical Exegesis & Theology, Kok Pharos Publishing House, Kampen.

West E. W. (transl.) (1897), Pahlavi Texts, Part V: Marvels of Zoroastrianism, The Sacred Books Of The East, Vol. XLVII, At the Clarendon Press, Oxford.

Yoshida Y. (1987), “Remarks on the Manichaean Middle Iranian Terms transcribed in Chinese Script (1)”, Studies on the Inner Asian Languages, Vol. 2, pp. 1–15.

Zubaidi (2000), Tāj al-ʿarus men jawāhir al-qāmus, Vol. 16, Ḥu-kūmat al-Kuwait. (In Arabic).

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають