Птолемеї та хеб-сед: характер застосування ритуалу сакрального оновлення в елліністичному Єгипті

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  А. Л. Зелінський

Анотація

Коріння єгипетського ритуалу хеб-сед сягає як мінімум епохи Раннього царства. Ця урочистість являла собою комплексний багатоскладовий ритуал, покликаний відновити сакральні властивості фараона, необхідні для підтримання світового порядку (Маат). Перша відправа ритуалу хеб-сед зазвичай припадала на тридцяту річницю царювання того чи іншого володаря, а потім ця урочистість повторювалася через кожні три (або чотири) роки аж до смерті фараона. Водночас існували випадки дострокового проведення ритуалу хеб-сед. Імовірно, такі випадки були викликані потребою посилення виявів сакральної природи фараона з огляду на необхідність подолання політичних, економічних, соціальних чи екологічних катаклізмів. Проведення ритуалу хеб-сед неухильно практикувалося протягом усієї історії стародавнього Єгипту, починаючи від фараонів I династії і закінчуючи фараонами з македонської за походженням династії Птолемеїв. Незважаючи на іноземне походження, Птолемеї (подібно до фараонів з лівійських династій часів Третього перехідного періоду) досить активно використовували ідеологічний потенціал, пов’язаний зі згаданим вище ритуалом. Передусім варто згадати, що п’ятискладова єгипетська титулатура александрійських володарів, починаючи як мінімум з Птолемея ІІІ і закінчуючи Птолемеєм XII (за винятком Птолемея XI), ймовірно, не випадково містила епітет “володар хеб-седів”. До того ж із більшою чи меншою часткою імовірності можна говорити про усвідомлене проведення чи бодай імітацію ритуалу хеб-сед такими александрійськими фараонами, як Птолемеї II, III, IV, VIII, IX, XII і, можливо, VI. Водночас за кожним із цих достовірних чи гіпотетичних випадків криються цікаві додаткові обставини. Зокрема, існують декілька варіантів датування надійно верифікованого проведення ритуалу хеб-сед Птолемеєм ІІ. У випадках відправи хеб-седу Птолемеями III, IV, VI та XII (якщо вони справді траплялися) йшлося б про дострокове вдавання до відповідного ритуалу, тоді як Птолемеї VIII, IX і, можливо, VI та XII за допомогою цього заходу підкріплювали фікцію безперервності свого царювання.

Як цитувати

Зелінський, А. Л. (2022). Птолемеї та хеб-сед: характер застосування ритуалу сакрального оновлення в елліністичному Єгипті. Сходознавство, (90), 63-92. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2022.90.063
Переглядів статті: 29 | Завантажень PDF: 18

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

хеб-сед, фараон, сакральність, Птолемеї, ідеологія

Посилання

Зелінський А. Л. Від басилевсів-фараонів до фараонів-басилевсів: перші 100 років птолемеївської монархії. Вінниця – Київ, 2020.

Зелінський А. Л. Хеб-сед (свято хвоста) та династія Птолемеїв // Свята в історії людства: від давнини до раннього нового часу. Збірник абстрактів Міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих науковців 22 жовтня 2021 р. Київ, 2021.

Кролл А. А. Египет первых фараонов. Хеб-сед и становление древнеегипетского государства. Москва, 2005.

Ладынин И. А. Династический культ и эпонимное жречество Птолемеев // “Боги среди людей”: культ правителей в эллинистическом, постэллинистическом и римском мире / Ред. С. Ю. Сапрыкин, И. А. Ладынин. Москва – Санкт-Петербург, 2016.

Матье М. Э. Хеб-сед (Из истории древнеегипетской религии) // Вестник древней истории. 1956. № 3.

Миронова А. В. Хеб-сед и коронация в эпоху Хатшепсут: к вопросу о значении ритуалов // Aegyptiaca Rossica. 2019. Вып. 7.

Панов М. В. Документы персидского и греко-римского периодов. Новосибирск, 2019.

Arnold D. Temples of the Last Pharaohs. New York – Oxford, 1999.

Ashton S.-A. Cleopatra and Egypt. Oxford – Malden (MA), 2008. https://doi.org/10.1002/9781444301502

Ayad M. F. The God’s Wife of Amun: origins and rise to power // The Routledge Companion to Women and Monarchy in the Ancient Mediterranean World / Ed. E. D. Carney, S. Müller. London – New York, 2021.

Bennett Ch. Egyptian Royal Genealogy. 2001–2013. URL: www.instonebrewer.com/TyndaleSites/Egypt/ptolemies/ptolemies.htm (дата звернення: 30.06.2022).

Bergman J. Ich bin Isis: Studien zum memphitischen Hintergrund der griechischen Isisaretalogien. Uppsala – Stockholm, 1968.

Beyer-Rotthoff B. Untersuchungen zur Aussenpolitik Ptolemaios’ III. Bonn, 1993.

Blöbaum A. I. “Denn ich bin ein König, der die Maat liebt”: Herrscherlegitimation im spätzeitlichen Ägypten. Eine vergleichende Untersuchung der Phraseologie in den offiziellen Königsinschriften vom Beginn der 25. Dynastie bis zum Ende der makedonischen Herrschaft. Aachen, 2006.

Carney E. D. Arsinoe of Egypt and Macedon: A Royal Life (Women in Antiquity). Oxford, 2013.

Caßor-Pfeiffer S. Zur Reflexion Ptolemäischer Geschichte in den ägyptischen Tempeln unter Ptolemaios IX. Philometor II./Soter II. und Ptolemaios X. Alexander I. (116–80 v. Chr.). Teil 1: Die Bau- und Dekorationstätigkeit // Journal of Egyptian History. 2008. Vol. 1. https://doi.org/10.1163/187416608784118767

Collombert Ph. La ‘Stèle de Saïs’ et l’instauration du culte d’Arsinoé II dans la chôra // Ancient Society. 2008. Vol. 38. https://doi.org/10.2143/AS.38.0.2033271

Criscuolo L. L’Epigrafia Greca a Tebe // Hundred-Gated Thebes / Ed. by S. Vleeming. Leiden – New York – Köln, 1995.

Degreef J. D. The heb sed festival sequence and pBrooklyn 47.218.50 // GM. 2009. Hft. 23.

El-Masry Y. et al. Das Synodaldekret von Alexandria aus dem Jahre 243 v. Chr. Hamburg, 2012.

Galan J. M. The Ancient Egyptian Sed-Festival and the Exemption from Corvee // JNES. 2000. Vol. 4. https://doi.org/10.1086/46886

Gladic D. Das Dekret von Memphis (196 v. Chr.). Kommentar X Auswertung: Diss. Dokt. Phil. Trier, 2015.

Gohary J. Akhenaten’s Sed-Festival at Karnak. London – New York, 1992.

Gorre G. Les relations du clerge egyptien et des Lagides d’apres les sources privees. Leuven, 2009.

Grabowski T. Ostatni Triumf Ptolemeuszy. Czwarta Wojna syryjska (221–217 p. n. e.). Kraków, 2010.

Grainger J. D. The Syrian Wars. Leiden – Boston, 2010. https://doi.org/10.1163/ej.9789004180505.i-450

Guerrero C. I. C. Restos arqueológicos sobre el Heb Sed, en el templo de Karnak durante la XVIII Dinastía // Antigüedad: actas del I Congreso Internacional de Jóvenes Investigadores del Mundo Antiguo (CIJIMA I) / Ed. by P. Navarro et al. Murcia, 2017.

Hölbl G. A History of the Ptolemaic Empire: translated by T. Saavedra. London – New York, 2001.

Hornung E., Staehelin E. Neue Studien zum Sedfest. Basel, 2006.

Huss W. Die in ptolemäischer Zeit Verfasster Synodal-Dekrete der ägyptischen Priester // ZPE. 1991. Bd. 88.

Huss W. Ägypten in hellenistischer Zeit: 332–30 v. Chr. München, 2001.

Kim P. E. Engendering Power: Dynastic Women and Visual Culture in The Hellenistic World (Fourth–First Centuries BCE): Diss. PhD. Philadelphia, 2019.

Kuzmin Yu. New Perspectives on the Date of the Great Festival of Ptolemy II // Klio. 2017. Bd. 99. https://doi.org/10.1515/klio-2017-0035

Landes R. Heaven on Earth: The Varieties of the Millennial Experience. Oxford – New York, 2011. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199753598.003.0001

Lanciers E. Die Stele CG 22184: ein Priesterdekret aus der Regierungszeit des Ptolemaios VI. Philometor // GM. 1987. Bd. 95.

Lanciers E. Power, Life, and Death in the House of Ptolemy: The Years 145–143 BC // ZPE. 2022. Bd. 221.

LeBlanc M. J. “In Accordance with the Documents of Ancient Times”: The Origins, Development, and Significance of the Ancient Egyptian Sed Festival (Jubilee Festival): Diss. PhD. New Haven, 2011.

Lloyd A. The Egyptian elite in the early Ptolemaic period. Some hieroglyphic evidence // The Hellenistic World: New Perspectives / Ed. by D. Ogden. London, 2002. https://doi.org/10.2307/j.ctvd58srh.11

Ludlow F. M., Manning J. G. Revolts under the Ptolemies: A Paleoclimatological Perspective // Revolt and Resistance in the Ancient Classical World and the Near East. In the Crucible of Empire / Ed. by J. Collins, J. G. Manning. Leiden – Boston, 2016. https://doi.org/10.1163/9789004330184_011

Manning J. G. The Last Pharaohs. Egypt under the Ptolemies, 305–30 BC. Princeton – Oxford, 2010.

Martin K. Sedfest // Lexikon der Ägyptologie. Bd. V / Hrsg. von W. Helck, E. Otto. Wiesbaden, 1975.

Murnane W. The Sed Festival: A Problem in Historical Method // Mitteilungen des Deutschen Archäologischen Instituts Abteilung Kairo. 1981. Bd. 37.

Naville E. The festival-hall of Osorkon II in the great temple of Bubastis (1897–1889). London, 1892.

Nespoulous-Phalippou A. Ptolémée Épiphane, Aristonikos et les prêtres d’Égypte. Le Décret de Memphis (182 a.C). Édition commentée des stèles Caire RT 2/3/25/7 et JE 44901 / Cahiers “Egypte Nilotique et Méditerranéenne” (Suppl.). T. 12. Montpellier, 2015.

Nilsson M. The Crown of Arsinoe II. The Creation of an Imagery of Authority. Oxford, 2012. https://doi.org/10.2307/j.ctvh1dmbn

O’Neill S. J. The Emperor as Pharaoh: Provincial Dynamics and Visual Representations of Imperial Authority in Roman Egypt, 30 B.C. – A.D. 69. Diss. PhD. Cincinnati, 2011.

Olivier J., Lorber C. Three Gold Coinages of Third-Century Ptolemaic Egypt // Revue belge de Numismatique et de Sigillographie. 2013. T. 159.

Panov M. Die Stele des Pascherenptah // Lingua Aegyptiaca. 2012. Bd. 20.

Panov M. Women in the Inscriptions of the Late Period. Novosibirsk, 2018.

Pfeiffer St. Das Dekret von Kanopos (238 v. Chr.). Kommentar und historische Auswertung eines dreisprachigen Synodaldekretes der ägyptischen Priester zu Ehren Ptolemaios’ III. und seiner Familie / Archiv für Papyrusforschung (Beih.). Bd. 18. München, 2004.

Pfeiffer St. Herrscher- und dynastiekulte im Ptolemäerreich: Systematik und Einordnung der Kultformen. München, 2008. https://doi.org/10.4000/books.chbeck.1130

Pfeiffer St. Die Ptolemäer: im Reich der Kleopatra. Stuttgart, 2017.

Pinch G. Handbook of Egyptian Mythology. Santa Barbara – Denver – Oxford, 2002.

Pousada A. La periodicidad del Heb Sed: La magia de los números en el Antiguo Egipto // Egiptología. 2021. Vol. 20.

Preys R. Le cas “Philométor” dans les temples égyptiens // BIFAO. 2017. T. 117.

Reymond E. A. E. From the Records of a Priestly Family from Memphis. Vol. 1. Wiesbaden, 1981.

Rice E. E. The grand procession of Ptolemy Philadelphus. Oxford, 1983.

Sambin Ch. & Carlotti J.-F. Une porte de fete-sed de Ptolemee II remployee dans le temple de Montou ae Medamoud // BIFAO. 1995. T. 95.

Sambin-Nivet Ch. Une Ouabet de Philadelphe à Médamoud. Essai d’interprétation de l’arrière-temple // BIFAO. 2015. T. 115.

Sambin-Nivet Ch., Carlotti J.-F. Trois autres portes des premiers Ptolémées à Médamoud // BIFAO. 2015. T. 115.

Schäfer D. Makedonische Pharaonen und hieroglyphische Stelen: historische Untersuchungen zur Satrapenstele und verwandten Denkmälern. Leuven – Paris – Walpole (MA), 2011.

Schwartz J., Malinine M. Pierres d’Égypte // Revue Archéologique. 1960. T. 1.

Stadler M. Die Krönung der Ptolemäer zu Pharaonen // Würzburger Jahrbücher für die Altertumswissenschaft. 2012. Bd. 36.

Thiers Ch. Ptolémée Philadelphe et les prêtres de Saïs. La stèle Codex Ursinianus, fol. 6 rº + Naples 1034 + Louvre C.123 // BIFAO. 1999. T. 99.

Thiers Ch. Deux statues des dieux Philométors à Karnak (Karnak Caracol R177 + Cheikh Labib 94CL1421 et Caire JE 41218) // BIFAO. 2002. T. 102.

Thissen H.-J. Studien zum Raphiadekret. Meisenheim am Glan, 1966.

Thompson D. J. Memphis under the Ptolemies. 2nd ed. Princeton, 2012. https://doi.org/10.1515/9781400843053

Torres R. A. El festival sed. 2022. URL: www.academia.edu/76441008/EL_FESTIVAL_SED (дата звернення: 30.06.2022).

Uphill E. A joint sed-festival of Thutmosis III and Queen Hatshepsut // JNES. 1961. Vol. 20. https://doi.org/10.1086/371649

Uphill E. The Sed-Festivals of Akhenaton // JNES. 1963. Vol. 22. https://doi.org/10.1086/371719

Uphill E. The Egyptian Sed-festival rites // JNES. 1965. Vol. 24. https://doi.org/10.1086/371833

van Oppen de Ruiter B. The religious identification of Ptolemaic queens with Aphrodite, Demeter, Hathor and Isis: Diss. PhD. New York, 2007.

van Oppen de Ruiter B. Berenice II Euergetis. Essays in Early Hellenistic Queenship. New York, 2015. https://doi.org/10.1057/9781137494627

Veïsse A.-E. Les “revoltes egyptiennes”. Recherches sur les troubles interieurs en Egypte du regne de Ptolemee III a la conquete romaine. Leuven – Paris – Dudley (MA), 2004.

von Beckerath J. Handbuch der ägyptischen Königsnamen. 2nd Ed. Mainz am Rhein, 1999.

Wagner G. Inscriptions grecques du temple de Karnak (I) // BIFAO. 1971. T. 70.

REFERENCES

Zelinskyi A. L. (2020), Vid basylevsiv-faraoniv do faraoniv-basylevsiv: pershi 100 rokiv ptolemeyivs’koyi monarkhiyi, “Tvory”, Vinnytsya and Kyiv. (In Ukrainian).

Zelinskyi A. L. (2021), “Kheb-sed (svyato khvosta) ta dynastiya Ptolemeyiv”, in Svyata v istoriyi lyudstva: vid davnyny do rann’oho novoho chasu. Zbirnyk abstraktiv Mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi studentiv, aspirantiv ta molodykh naukovtsiv 22 zhovtnya 2021 r., KNU, Kyiv, pp. 13–5. (In Ukrainian).

Kroll A. A. (2005), Egipet pervykh faraonov. Kheb-sed i stanovleniye drevneyegipetskogo gosudarstva, Rudomino, Moscow. (In Russian).

Ladynin I. A. (2016), “Dinasticheskiy kul’t i eponimnoye zhrechestvo Ptolemeyev”, in S. Yu. Saprykin and I. A. Ladynin (eds), “Bogi sredi lyudey”: kul’t praviteley v ellinisticheskom, post•ellinisticheskom i rimskom mire, Izd-vo RKhGA, Moscow and Saint Petersburg, pp. 265–312. (In Russian).

Mat’ye M. E. (1956), “Kheb-sed (Iz istorii drevneyegipetskoy religii)”, Vestnik drevney istorii, No. 3, pp. 7–28. (In Russian).

Mironova A. V. (2019), “Kheb-sed i koronatsiya v epokhu Khatshepsut: k voprosu o znachenii ritualov”, Aegyptiaca Rossica, Vol. 7, pp. 177–213. (In Russian).

Panov M. V. (2019), Dokumenty persidskogo i greko-rimskogo periodov, M. V. Panov, Novosibirsk. (In Russian).

Arnold D. (1999), Temples of the Last Pharaohs, Oxford University Press, New York and Oxford.

Ashton S.-A. (2008), Cleopatra and Egypt, Blackwell, Oxford and Malden (MA). https://doi.org/10.1002/9781444301502

Ayad M. F. (2021), “The God’s Wife of Amun: origins and rise to power”, in E. D. Carney and S. Müller (eds), The Routledge Companion to Women and Monarchy in the Ancient Mediterranean World, Routledge, London and New York, pp. 47–60. https://doi.org/10.4324/9780429434105-7

Bennett Ch. (2001–2013), Egyptian Royal Genealogy, available at: www.instonebrewer.com/TyndaleSites/Egypt/ptolemies/ptolemies.htm (accessed 30 June 2022).

Bergman J. (1968), Ich bin Isis: Studien zum memphitischen Hintergrund der griechischen Isisaretalogien, Universitetet and Almqvist & Wiksell, Uppsala and Stockholm.

Beyer-Rotthoff B. (1993), Untersuchungen zur Aussenpolitik Ptolemaios’ III, Habelt, Bonn.

Blöbaum A. I. (2006), “Denn ich bin ein König, der die Maat liebt”: Herrscherlegitimation im spätzeitlichen Ägypten. Eine vergleichende Untersuchung der Phraseologie in den offiziellen Königsinschriften vom Beginn der 25. Dynastie bis zum Ende der makedonischen Herrschaft, Shaker Verlag, Aachen.

Carney E. D. (2013), Arsinoe of Egypt and Macedon: A Royal Life (Women in Antiquity), Oxford University Press, Oxford.

Caßor-Pfeiffer S. (2008), “Zur Reflexion Ptolemäischer Geschichte in den ägyptischen Tempeln unter Ptolemaios IX. Philometor II./Soter II. und Ptolemaios X. Alexander I. (116–80 v. Chr.). Teil 1: Die Bau- und Dekorationstätigkeit“, Journal of Egyptian History, Vol. 1, pp. 21–77. https://doi.org/10.1163/187416608784118767

Collombert Ph. (2008), “La ‘Stèle de Saïs’ et l’instauration du culte d’Arsinoé II dans la chôra”, Ancient Society, Vpl. 38, pp. 83–101. https://doi.org/10.2143/AS.38.0.2033271

Criscuolo L. (1995), “L’Epigrafia Greca a Tebe”, in S. Vleeming (ed.), Hundred-Gated Thebes, Brill, Leiden, New York and Köln, pp. 21–30.

Degreef J. D. (2009), “The heb sed festival sequence and pBrooklyn 47.218.50”, GM, Bd. 223, pp. 27–34.

El-Masry Y. et al. (2012), Das Synodaldekret von Alexandria aus dem Jahre 243 v. Chr., Buske, Hamburg.

Galan J. M. (2000), “The Ancient Egyptian Sed-Festival and the Exemption from Corvee”, JNES, Vol. 4, pp. 255–64. https://doi.org/10.1086/46886

Gladic D. (2015), Das Dekret von Memphis (196 v. Chr.). Kommentar X Auswertung: Diss. Dokt. Phil., der Universität Trier, Trier.

Gohary J. (1992), Akhenaten’s Sed-Festival at Karnak, Kegan Paul International, London and New York.

Gorre G. (2009), Les relations du clerge egyptien et des Lagides d’apres les sources privees, Peeters, Leuven.

Grabowski T. (2010), Ostatni Triumf Ptolemeuszy. Czwarta Wojna syryjska (221–217 p.n.e.), Historia Jagellonica, Kraków.

Grainger J. D. (2010), The Syrian Wars, Brill, Leiden and Boston. https://doi.org/10.1163/ej.9789004180505.i-450

Guerrero C. I. C. (2017), “Restos arqueológicos sobre el Heb Sed, en el templo de Karnak durante la XVIII Dinastía”, in P. Navarro et al. (eds), Antigüedad: actas del I Congreso Internacional de Jóvenes Investigadores del Mundo Antiguo (CIJIMA I), Centro de Estudios del Próximo Oriente y la Antigüedad Tardía, Murcia, pp. 43–62.

Hölbl G. (2001), A History of the Ptolemaic Empire, translated by T. Saavedra, Routledge, London and New York.

Hornung E. and Staehelin E. (2006), Neue Studien zum Sedfest, Schwabe Verlagsgruppe, Basel.

Huss W. (1991), “Die in ptolemäischer Zeit Verfasster Synodal-Dekrete der ägyptischen Priester”, ZPE., Bd. 88, pp. 189–208.

Huss W. (2001), Ägypten in hellenistischer Zeit: 332–30 v. Chr., C. H. Beck, München.

Kim P. E. (2019), Engendering Power: Dynastic Women and Visual Culture in the Hellenistic World (Fourth­–First Centuries BCE), Diss. PhD., University of Pennsylvania, Philadelphia.

Kuzmin Yu. (2017), “New Perspectives on the Date of the Great Festival of Ptolemy II”, Klio, Bd. 99, pp. 513–27. https://doi.org/10.1515/klio-2017-0035

Landes R. (2011), Heaven on Earth: The Varieties of the Millennial Experience, Oxford University Press, Oxford and New York. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199753598.003.0001

Lanciers E. (1987), “Die Stele CG 22184: ein Priesterdekret aus der Regierungszeit des Ptolemaios VI. Philometor”, GM, Bd. 95, pp. 53–61.

Lanciers E. (2022), “Power, Life, and Death in the House of Ptolemy: The Years 145–143 BC”, ZPE, Bd. 221, pp. 174–88.

LeBlanc M. J. (2011), “In Accordance with the Documents of Ancient Times”: The Origins, Development, and Significance of the Ancient Egyptian Sed Festival (Jubilee Festival): Diss. PhD., Yale University, New Haven.

Lloyd A. (2002), “The Egyptian elite in the early Ptolemaic period. Some hieroglyphic evidence”, in D. Ogden (ed.), The Hellenistic World: New Perspectives, The Classical Press of Wales and Duckworth, London, pp. 117–36. https://doi.org/10.2307/j.ctvd58srh.11

Ludlow F. M. and Manning J. G. (2016), “Revolts under the Ptolemies: A Paleoclimatological Perspective”, in J. Collins and J. G. Manning (eds), Revolt and Resistance in the Ancient Classical World and the Near East. In the Crucible of Empire, Brill, Leiden and Boston, pp. 154–71. https://doi.org/10.1163/9789004330184_011

Manning J. G. (2010), The Last Pharaohs. Egypt unter the Ptolemies, 305–30 BC., Princeton University Press, Princeton and Oxford. https://doi.org/10.1515/9781400831647

Martin K. (1975), “Sedfest”, in W. Helck and E. Otto (eds), Lexikon der Ägyptologie, Bd. V, Harrassowitz Verlag, Wiesbaden, pp. 782–90.

Murnane W. (1981), “The Sed Festival: A Problem in Historical Method”, Mitteilungen des Deutschen Archäologischen Instituts Abteilung Kairo, Bd. 37, pp. 369–76.

Naville E. (1892), The festival-hall of Osorkon II: in the great temple of Bubastis (1897–1889), Kegan Paul, Trench, Truebner & Co., Ltd, London.

Nespoulous-Phalippou A. (2015), Ptolémée Épiphane, Aristonikos et les prêtres d’Égypte. Le Décret de Memphis (182 a.C). Édition commentée des stèles Caire RT 2/3/25/7 et JE 44901, Cahiers “Egypte Nilotique et Méditerranéenne” (Suppl.), T. 12, Université Paul Valéry – Montpellier III, Montpellier.

Nilsson M. (2012), The Crown of Arsinoe II. The Creation of an Imagery of Authority, Oxbow Books, Oxford. https://doi.org/10.2307/j.ctvh1dmbn

O’Neill S. J. (2011), The Emperor as Pharaoh: Provincial Dynamics and Visual Representations of Imperial Authority in Roman Egypt, 30 B.C. – A.D. 69: Diss. PhD, University of Cincinnati, Cincinnati.

Olivier J. and Lorber C. (2013), “Three Gold Coinages of Third-Century Ptolemaic Egypt”, Revue belge de Numismatique et de Sigillographie, T. 159, pp. 49–150.

Panov M. (2012), “Die Stele des Pascherenptah”, Lingua Aegyptiaca, Bd. 20, pp. 185–208.

Panov M. (2018), Women in the Inscriptions of the Late Period, M. Panov, Novosibirsk.

Pfeiffer St. (2004), Das Dekret von Kanopos (238 v. Chr.): Kommentar und historische Auswertung eines dreisprachigen Synodaldekretes der ägyptischen Priester zu Ehren Ptolemaios’ III. und seiner Familie, Archiv für Papyrusforschung und verwandte Gebiete, Beiheft 18, K G Saur, München.

Pfeiffer St. (2008), Herrscher- und dynastiekulte im Ptolemäerreich: Systematik und Einordnung der Kultformen, C. H. Beck, München.

Pfeiffer St. (2017), Die Ptolemäer: im Reich der Kleopatra, W. Kohlhammer GmbH, Stuttgart.

Pinch G. (2002), Handbook of Egyptian Mythology, ABC and Clio, Santa Barbara, Denver and Oxford.

Pousada A. (2021), “La periodicidad del Heb Sed: La magia de los números en el Antiguo Egipto”, Egiptología, Vol. 20, pp. 66–77.

Preys R. (2017), “Le cas “Philométor” dans les temples égyptiens”, BIFAO, T. 117, pp. 329–56.

Reymond E. A. E. (1981), From the Records of a Priestly Family from Memphis, Vol. 1, Otto Harrassowitz Verlag, Wiesbaden.

Rice E. E. (1983), The grand procession of Ptolemy Philadelphus, Oxford University Press, Oxford.

Sambin Ch. and Carlotti J.-F. (1995), “Une porte de fete-sed de Ptolemee II remployee dans le temple de Montou ae Medamoud”, BIFAO, T. 95, pp. 383–457.

Sambin-Nivet Ch. (2015), “Une Ouabet de Philadelphe à Médamoud. Essai d’interprétation de l’arrière-temple”, BIFAO, T. 115, pp. 353–72.

Sambin-Nivet Ch. and Carlotti J.-F. (2015), “Trois autres portes des premiers Ptolémées à Médamoud”, BIFAO, T. 115, pp. 373–454.

Schäfer D. (2011), Makedonische Pharaonen und hieroglyphische Stelen: historische Untersuchungen zur Satrapenstele und verwandten Denkmälern, Peeters, Leuven, Paris and Walpole (MA).

Schwartz J. and Malinine M. (1960), “Pierres d’Égypte”, Revue Archéologique, T. 1, pp. 77–90.

Stadler M. (2012), “Die Krönung der Ptolemäer zu Pharaonen”, Würzburger Jahrbücher für die Altertumswissenschaft, Bd. 36, pp. 59–95.

Thiers Ch. (1999), “Ptolémée Philadelphe et les prêtres de Saïs. La stèle Codex Ursinianus, fol. 6 rº + Naples 1034 + Louvre C.123”, BIFAO, T. 99, pp. 423–45.

Thiers Ch. (2002), “Deux statues des dieux Philométors à Karnak (Karnak Caracol R177 + Cheikh Labib 94CL1421 et Caire JE 41218)”, BIFAO, T. 102, pp. 389–404.

Thissen H.-J. (1966), Studien zum Raphiadekret, A. Hain, Meisenheim am Glan.

Thompson D. J. (2012), Memphis under the Ptolemies, 2nd Ed., Princeton University Press, Princeton. https://doi.org/10.1515/9781400843053

Torres R. A. (2022), El festival sed, available at: www.academia.edu/76441008/EL_FESTIVAL_SED (accessed 30 June 2022).

Uphill E. (1961), “A joint sed-festival of Thutmosis III and Queen Hatshepsut”, JNES, Vol. 20, pp. 248–51. https://doi.org/10.1086/371649

Uphill E. (1963), “The Sed-Festivals of Akhenaton”, JNES, Vol. 22, pp. 123–27. https://doi.org/10.1086/371719

Uphill E. (1965), “The Egyptian Sed-festival rites”, JNES, Vol. 24, pp. 65–83. https://doi.org/10.1086/371833

van Oppen de Ruiter B. (2007), The religious identification of Ptolemaic queens with Aphrodite, Demeter, Hathor and Isis. Diss. PhD, City University of New York, New York.

van Oppen de Ruiter B. (2015), Berenice II Euergetis. Essays in Early Hellenistic Queenship, Palgrave Macmillan, New York. https://doi.org/10.1057/9781137494627

Veïsse A.-E. (2004), Les “revoltes egyptiennes”. Recherches sur les troubles interieurs en Egypte du regne de Ptolemee III a la conquete romaine, Peeters, Leuven, Paris and Dudley (MA).

von Beckerath J. (1999), Handbuch der ägyptischen Königsnamen, 2nd Ed., von Zabern, Mainz am Rhein.

Wagner G. (1971), “Inscriptions grecques du temple de Karnak (I)”, BIFAO, T. 70, pp. 1–38.