СТАРОДАВНЯ ІДЕНТИЧНІСТЬ ЗСЕРЕДИНИ: גוי (GOI) ТОРИ З ЙОГО ВІДПОВІДНИКАМИ В СЕПТУАГІНТІ Й ВУЛЬГАТІ ТА ĀRYA РІҐВЕДИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Стаття присвячена двом історичним прикладам самоідентифікації: поняття גוי (goi) у тому сенсі, у якому воно вживається в Торі, разом з його перекладом у Септуагінті та Вульгаті, та термін ārya в тому значенні, яке йому надає Ріґведа. Дослідження побудоване на таких принципах: 1) критерії ідентифікації взяті лише з двох джерел – Тори та Ріґведи; 2) обидва джерела досліджені незалежно один від одного, але за однією методикою; 3) тексти Тори, Септуагінти та Вульгати розглянуто задля виявлення їхнього розуміння давньоєврейського слова ;גוי 4) поняття גוי Тори разом з його розумінням у Септуагінті та Вульгаті порівнюється з ріґведійським терміном ārya. Висновки: 1) גוי і ārya були досить різними поняттями для самоідентифікації зі своїми власними критеріями; 2) грецький термін εθνος у Септуагінті був використаний як точна відповідність для גוי Тори – окрім одного критерію: “похо дження від загального предка по жіночій лінії”; 3) творці Вульгати дотримувалися Септуагінти не точно, внаслідок чого переклали גוי і як gens, і як natio, тобто надали подвійний еквівалент загального поняття ідентифікації за вірою і за загальним походженням. Такий критерій поняття ārya, як “війна проти всіх інших за допомогою ритуалів заради здобуття багатства та земель” і відсутність обов’язкової “спільної території проживання” дозволили його носіям поширювати своє політичне панування за межі початкової території; 4) політичне панування аріїв мало місце без трансформації підкорених земель за своїми власними принципами, зокрема й внаслідок того, що воно не вимагало абсолютного навернення підкорених до своєї віри та перебудови суспільства за власним зразком, як це постулювалося у “Второзаконні”.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
, ārya, εθνος, Тора, Ріґведа, Септуагінта, критерії самоідентифікації
Elizarenkova T. Ya. (1993), Yazyk i stil’ vediyskikh rishi, Nauka Izd. firma “Vostochnaya literatura”, Moscow. (In Russian).
Elizarenkova T. Ya. (1999), Rigveda. Mandaly I–X, Nauka, Moscow. (In Russian).
Frisk H. (1960), Griechisches Etymologisches Woerterbuch, Bd. 1, Carl Winter, Heidelberg.
Geldner K. F. (1951), Der Rig-Veda. Aus dem Sanskrit ins Deutsche übersetzt und mit einem laufenden Kommentar versehen, Harvard Oriental Series, 33–36, Bd. 1–3, Harvard University Press, Harvard.
Grassmann H. (1955), Wörterbuch zum Rig-Veda, Harrasowitz Verlag, Wiesbaden.
Kammenhuber A. (1968), Die Arier im vorderen Orient, Carl Winter, Heidelberg.
Liddell H. G. and Scott R. (1996), A Greek-English Lexicon, Oxford University Press, Oxford.
Macdonell A. A. and Keith A. B. (1958), Vedic Index of Names and Subjects, Moti Lal Banarsi Dass, Delhi-Varanasi-Patna.
Mayrhofer M. (1956), Kurzgefasstes Etymologisches Wörterbuch des Altindischen, Bd. 1, Carl Winter Universitätsverlag, Heidelberg.
Militarev A. Yu. (2006), “ גוי. Semitic Etymology Number 1980”, in A. Yu. Militarev. Semitic Etymology – 2006, available at: https://bit.ly/3od7a2R (accessed 10 December 2020).
Ṛgveda Samhitā (1977), with English translation by Svami Satya Prakash Sarasvati and Satyakam Vidyalankar, III, Veda Pratisthana on behalf of the Narendra Mohan Foundation, New Delhi.
Ṛgveda Samhitā (1995), with English Translation by Svami Satya Prakash Sarasvati and Satyakam Vidyalankar, I–XIII, Veda Pratisthana on behalf of the Narendra Mohan Foundation, New Delhi.
Septuaginta (1923), Paulys Real-Encyclopaedie der classischen Altertumswissenschaft mit Mitwirkung Zahlreicher fachgenossen, herausgegeben von Georg Wissowa. 47 Halfbaende, 4 Zweitereihebaende und 13 Supplementbaende, Stuttgart and Muenchen, 1894–1973. Zweitereiheband 2.
Theological Wordbook of the Old Testament (1998), (Hebrew Wordbook) / BibleWorks for Windows 4.0 [Electronic resource] Electronic data and software (645 Mb). ScreenCam Player. Lotus Development Corporation, 1996–1998. 1 CD-Rom.
Westminster Biblia Hebraica Stuttgartensia Morphological Database (1998) / BibleWorks for Windows 4.0 [Electronic resource] Electronic data and software (645 Mb). ScreenCam Player. Lotus Development Corporation, 1996–1998. 1 CD-Rom.
REFERENCES
Elizarenkova T. Ya. (1993), Yazyk i stil’ vediyskikh rishi, Nauka Izd. firma “Vostochnaya literatura”, Moscow. (In Russian).
Elizarenkova T. Ya. (1999), Rigveda. Mandaly I–X, Nauka, Moscow. (In Russian).
Frisk H. (1960), Griechisches Etymologisches Woerterbuch, Bd. 1, Carl Winter, Heidelberg.
Geldner K. F. (1951), Der Rig-Veda. Aus dem Sanskrit ins Deutsche übersetzt und mit einem laufenden Kommentar versehen, Harvard Oriental Series, 33–36, Bd. 1–3, Harvard University Press, Harvard.
Grassmann H. (1955), Wörterbuch zum Rig-Veda, Harrasowitz Verlag, Wiesbaden.
Kammenhuber A. (1968), Die Arier im vorderen Orient, Carl Winter, Heidelberg.
Liddell H. G. and Scott R. (1996), A Greek-English Lexicon, Oxford University Press, Oxford.
Macdonell A. A. and Keith A. B. (1958), Vedic Index of Names and Subjects, Moti Lal Banarsi Dass, Delhi-Varanasi-Patna.
Mayrhofer M. (1956), Kurzgefasstes Etymologisches Wörterbuch des Altindischen, Bd. 1, Carl Winter Universitätsverlag, Heidelberg.
Militarev A. Yu. (2006), “ גוי. Semitic Etymology Number 1980”, in A. Yu. Militarev. Semitic Etymology – 2006, available at: https://bit.ly/3od7a2R (accessed 10 December 2020).
Ṛgveda Samhitā (1977), with English translation by Svami Satya Prakash Sarasvati and Satyakam Vidyalankar, III, Veda Pratisthana on behalf of the Narendra Mohan Foundation, New Delhi.
Ṛgveda Samhitā (1995), with English Translation by Svami Satya Prakash Sarasvati and Satyakam Vidyalankar, I–XIII, Veda Pratisthana on behalf of the Narendra Mohan Foundation, New Delhi.
Septuaginta (1923), Paulys Real-Encyclopaedie der classischen Altertumswissenschaft mit Mitwirkung Zahlreicher fachgenossen, herausgegeben von Georg Wissowa. 47 Halfbaende, 4 Zweitereihebaende und 13 Supplementbaende, Stuttgart and Muenchen, 1894–1973. Zweitereiheband 2.
Theological Wordbook of the Old Testament (1998), (Hebrew Wordbook) / BibleWorks for Windows 4.0 [Electronic resource] Electronic data and software (645 Mb). ScreenCam Player. Lotus Development Corporation, 1996–1998. 1 CD-Rom.
Westminster Biblia Hebraica Stuttgartensia Morphological Database (1998) / BibleWorks for Windows 4.0 [Electronic resource] Electronic data and software (645 Mb). ScreenCam Player. Lotus Development Corporation, 1996–1998. 1 CD-Rom.