ЗНОВУ ВІДКРИТИЙ КУЛЬТОВИЙ ПЕЧЕРНИЙ КОМПЛЕКС В ІСТОРИЧНОМУ ЦЕНТРІ БАХЧИСАРАЮ І ПРОБЛЕМА ЛОКАЛІЗАЦІЇ ВІРМЕНСЬКИХ РЕЛІГІЙНИХ ЦЕНТРІВ В СТОЛИЦІ КРИМСЬКОГО ХАНСТВА

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Н. В. Дніпровський

Анотація

Релігійна діяльність кримських вірмен залишається мало вивченою. Так, локалізації встановлених на основі аналізу письмових джерел трьох вірменських духовних центрів у Бахчисараї заважали ряд нестикувань у цих джерелах. Отримані нами нові дані прояснюють це питання. У архіві художника і археолога Д. М. Струкова нами було знайдено згадку про печерну церкву, що знаходиться в м. Бахчисараї. Iнші відомості про цю церкву у відомих джерелах відсутні. Обстеженням на місцевості у 2007–2008 рр. був виявлений комплекс скельних споруд із шести печер, розташований по вул. Горького, 28а – 30. Печери зберегли ряд цікавих архітектурних деталей. У північно-східній стіні першої з них є велика ніша, ліворуч і праворуч від неї – дві ніші меншого розміру. Прямі аналогії зі скельними храмами Закавказзя дозволяють трактувати цю печеру як церкву, де середня ніша служила абсидою, а ліва і права – жертовником і діаконником відповідно. Літургійні особливості храму дозволяють передбачити, що він висічений не пізніше за XII ст. У другому приміщенні є залишки скельних пілонів і карниз, що добре зберігся. Третє і четверте приміщення мають напівкруглі північні стіни, причому у третій печері верхня, склепінчаста частина стіни містить п’ять невеликих, сильно зруйнованих ніш, схожих на залишки сталактитової обробки, а у стіні четвертого приміщення є велика абсидоподібна ніша, що наводить на думки про існування тут ще однієї скельної церкви або каплиці. Таким чином, ряд виявлених архітектурних особливостей комплексу змушують передбачити його християнський культовий характер. Порівняльний аналіз його приміщень із печерними спорудами городища Ані (майже всі з яких датуються XII–XIII ст.) виявив ряд аналогій. Надалі нами було встановлено, що на планах м. Бахчисарая 1786 і 1811 рр., що зберігаються в Російському Державному архіві древніх актів (РГАДА), в місці, що цікавить нас, відмічений хрестоподібний об’єкт, який на плані 1811 р. позначений як “Вірменська церква в ім’я Успіння Пресвятої Богородиці”. Наземний характер церкви пояснює її тривале відновлення після руйнування греками в 1634 р., а наявність поблизу неї двох печерних церков виявляє місце, де складалися в цей період пам’ятні записи, а також пояснює подвійне найменування цього релігійного центру (Святої Богородиці і св. Григорія Просвітителя). Знімаються також інші протиріччя в письмових джерелах, що пов’язані з печерною церквою в ім’я Пресвятої Богородиці, оскільки з’ясовується, що таких однойменних церков насправді було дві. Колишнє трактування уламків другої церкви як “напівпечерної” надовго зняло питання про її первинну локалізацію. Ми вважаємо, що визначення, що міститься в письмових джерелах – “вона ж суть церква без основ” – означає первинне місце розташування цього храму в нависаючому (тобто позбавленому опори) скельному виступі. На нашу думку, він знаходився на північний схід від місця розкопок, біля штольні, і відламався в результаті розробки каменю між 1830 р. і 1865 р. Удалося локалізувати також залишки наземного храму св. Григорія Просвітителя і “новозбудовану” церкву Святої Богородиці. Її прив’язка до плану міста показує, що вона розташовувалася приблизно на місці нинішнього будинку № 18 по вул. Горького. Таким чином, результати наших досліджень дозволяють уточнити кількість відомих із письмових джерел духовних вірменських центрів у Бахчисараї, локалізувати їх, а також прослідкувати етапи їхньої еволюції.

Як цитувати

Дніпровський, Н. В. (2012). ЗНОВУ ВІДКРИТИЙ КУЛЬТОВИЙ ПЕЧЕРНИЙ КОМПЛЕКС В ІСТОРИЧНОМУ ЦЕНТРІ БАХЧИСАРАЮ І ПРОБЛЕМА ЛОКАЛІЗАЦІЇ ВІРМЕНСЬКИХ РЕЛІГІЙНИХ ЦЕНТРІВ В СТОЛИЦІ КРИМСЬКОГО ХАНСТВА. Сходознавство, (57-58), 18-41. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2012.57-58.018
Переглядів статті: 6 | Завантажень PDF: 5

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

історичному центрі Бахчисараю, Знову відкритий культовий печерний комплекс, проблема локалізації вірменських релігійних центрів, столиці Кримського ханства

Посилання

Архив ИИМК РАН, ф. I, 1872 г., № 35.

Веймарн Е. В. Ансамбли искусственных пещер Юго-Западного Крыма и их грузинские аналогии. Москва, 1980. Рукопись. Архив Т. М. Фадеевой.

Веймарн Е. В., Чореф М.Я. Пещерные монастыри Крыма и их грузинские аналогии. Рукопись, б/г. Архив М. М. Чорефа.

Виногорадов А. Ю., Гайдуков Н. Е, Желтов М. С. Пещерные храмы Таврики: к проблеме типологии и хронологии // Российская археология. 2005. № 1.

Гаприндашвили Г. М. Памятник скальной архитектуры Вардзиа. Ленинград, 1975.

Днепровский Н. В. К истории христианского поселения на месте современного Бахчисарая. Вновь найденный пещерный скит в старой части города // Материалы по археологии и истории античного и средневекового Крыма. Севастополь, 2008а. Вып. I.

Днепровский Н. В. Пещерный комплекс в историческом центре Бахчисарая и его возможная этноконфессиональная атрибуция // Исследования по арменистике в Украине. Вып. 1. Симферополь, 2008б.

Днепровский Н. В. К вопросу о количестве армянских религиозных центров в г. Бахчисарае и их локализации // Исследования по арменистике в Украине. Вып. 2. Симферополь, 2010.

Днепровский Н. В., Чореф М. М. К вопросу о локализации и датировке армянского наземного храма в Бахчисарае // Историческое наследие Крыма, № 20, 2007. Симферополь, 2007.

Журьяри И. Поездка в ближайшие окрестности Бахчисарая // Известия Таврической Учёной Архивной комиссии. Симферополь, 1890. № 9.

Кипшидзе Д. А. Пещеры Ани. Материалы XIV Анийской археологической кампании 1915-го года. Ереван, 1972.

Корхмазян Э. М. О фреске “Трёх всадников” в Эски-Кермене // Исследования по арменистике в Украине. Вып. 1. Симферополь, 2008.

Могаричев Ю. М. Пещерные церкви Таврики. Симферополь, 1997.

РГАДА, ф. 1356, оп. 1, ед. хр. 5515.

РГАДА, ф. 1356, оп. 1, ед. хр. 5518.

Саргсян Т. Э. Об армянских духовно-культурных центрах Бахчисарая (XVI–XVII вв.) // VI Таврические научные чтения. Симферополь, 2006.

REFERENCES

Arkhiv IIMK RAN, Fund I, 1872 g., No. 35 (In Russian).

Veymarn E. V. (1980), Ansambli iskusstvennykh peshcher Yugo-Zapadnogo Kryma i ikh gruzinskiye analogii, Rukopis’, Arkhiv T. M. Fadeyevoy, Moscow. (In Russian).

Veymarn E. V. and Choref M. Ya., Peshchernyye monastyri Kryma i ikh gruzinskiye analogii, Rukopis’, b/g. Arkhiv M. M. Chorefa. (In Russian).

Vinogoradov A. Yu., Gaydukov N. E. and Zheltov M. S. (2005), “Peshchernyye khramy Tavriki: k probleme tipologii i khronologii”, in Rossiyskaya arkheologiya, No. 1. (In Russian).

Gaprindashvili G. M. (1975), Pamyatnik skal’noy arkhitektury Vardzia, Leningrad. (In Russian).

Dneprovskiy N. V. (2008a), “K istorii khristianskogo poseleniya na meste sovremennogo Bakhchisaraya. Vnov’ naydennyy peshchernyy skit v staroy chasti goroda”, Materialy po arkheologii i istorii antichnogo i srednevekovogo Kryma, Issue I, Sevastopol’. (In Russian).

Dneprovskiy N. V. (2008b), “Peshchernyy kompleks v istoricheskom tsentre Bakhchisaraya i ego vozmozhnaya etnokonfessional’naya atributsiya”, in Issledovaniya po armenistike v Ukraine, Issue 1, Simferopol’. (In Russian).

Dneprovskiy N. V. (2010), “K voprosu o kolichestve armyanskikh religioznykh tsentrov v g. Bakhchisaraye i ikh lokalizatsii”, in Issledovaniya po armenistike v Ukraine, Issue. 2, Simferopol’. (In Russian).

Dneprovskiy N. V. and Choref M. M. (2007), “K voprosu o lokalizatsii i datirovke armyanskogo nazemnogo khrama v Bakhchisaraye”, in Istoricheskoye naslediye Kryma, No. 20, Simferopol’. (In Russian).

Zhur’yari I. (1890), “Poyezdka v blizhayshiye okrestnosti Bakhchisaraya”, in Izvestiya Tavricheskoy Uchënoy Arkhivnoy komissii, Simferopol’, No. 9. (In Russian).

Kipshidze D. A. (1972), Peshchery Ani. Materialy XIV Aniyskoy arkheologicheskoy kampanii 1915-go goda, Erevan. (In Russian).

Korkhmazyan E. M. (2008), “O freske “Trëkh vsadnikov” v Eski-Kermene”, in Issledovaniya po armenistike v Ukraine, Issue 1, Simferopol’. (In Russian).

Mogarichev Yu. M. (1997), Peshchernyye tserkvi Tavriki, Simferopol’. (In Russian).

RGADA, Fund 1356, Inventory 1, File 5515. (In Russian).

RGADA, Fund 1356, Inventory 1, File 5518. (In Russian).

Sargsyan T. E. (2006), “Ob armyanskikh dukhovno-kul’turnykh tsentrakh Bakhchisaraya (XVI–XVII vv.)”, in VI Tavricheskiye nauchnyye chteniya, Simferopol’. (In Russian).