СХІДНИЙ ІМПОРТ ЗОЛОТООРДИНСЬКОГО ЧАСУ З РОЗКОПОК ЧЕРНІГОВА

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. Є. Черненко

Анотація

Історія Чернігова золотоординського часу на сьогодні майже не досліджена. Однак матеріали археологічних розкопок останніх десятиліть дали змогу отримати нові дані для вивчення цього “темного” періоду в історії міста. Серед інших знахідок особливий інтерес становлять предмети дорогого східного посуду з кераміки та скла. Найчастіше для них можливе лише широке датування (ХІІ–ХІІІ ст.). Утім є і винятки. Під час археологічних розкопок 2018 р. на території т. зв. “Окольного граду” були виявлені фрагменти чаші з напівфаянсу, декорованої чорним та блакитним розписом. Згідно з дослідженням Ю. Коваля, чаша належить до групи виробів з території Ірану, які датуються другою половиною ХІІІ–ХІV ст. Окрім цього, на території міської фортеці Чернігова у 2006 р. знайдено уламки скляних посудин з розписом емалями та золотом. Вони декоровані рослинним та епіграфічним орнаментом у традиції мистецтва мамлюків. Високотехнологічне виробництво подібного посуду зі скла було розвинене на території Сирії та Єгипту у другій половині ХІІІ–ХІV ст. Звідси він постачався на європейські ринки. Відомі знахідки подібних посудин і на території Східної Європи. Знайдені в Чернігові фрагменти належали, найімовірніше, двом однотипним склянкам з одного комплекту. Обидві склянки можна віднести до типу А за класифікацією А. Кеннесона. Географія знахідок засвідчує, що у Східну Європу полив’яний посуд та близькосхідне скло потрапляли через Корсунь або Кавказ Дніпровським або Волзьким шляхом. Знахідки подібних речей у Чернігові можуть бути ще одним свідченням розвитку цього напрямку торгівлі в добу Золотої Орди. Утім вони також можуть свідчити і про перебування в місті представників золотоординської адміністрації, які привезли дорогий посуд з кераміки та скла для власного вжитку. Нечисленність подібних знахідок у Чернігові робить останнє припущення досить імовірним.

Як цитувати

Черненко, О. Є. (2021). СХІДНИЙ ІМПОРТ ЗОЛОТООРДИНСЬКОГО ЧАСУ З РОЗКОПОК ЧЕРНІГОВА. Сходознавство, (87), 95-112. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2021.87.095
Переглядів статті: 26 | Завантажень PDF: 21

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Золота Орда, східна кераміка, скляний посуд, емалі, близькосхідне походження, Чернігів

Посилання

Беляева С. А. Южнорусские земли во второй половине ХІІІ–ХІV в. Киев, 1982.

Валиулина С. И. Средневековое исламское стекло в Восточной Европе // Стекло Восточной Европы с древности до начала ХХ в. Санкт-Петербург, 2015.

Волков В. И. Атрибуция нескольких вещей из золотоордынского Азака // Древности Северного Кавказа и Причерноморья. Москва, 1991.

Горский А. А. Русские земли в ХІІІ–ХІV веках. Пути политического развития. Москва, 1996.

Івакін Г. Ю. Історичний розвиток Києва ХІІІ – середини ХVІ ст. Київ, 1996.

Коваль Ю. В. Керамика Востока на Руси IX–XVII вв. Москва, 2010.

Коваль Ю. В. Керамика Востока на Руси в ХІІІ веке // Русь в ХІІІ веке: Древности тёмного времени. Москва, 2003.

Кузина И. Н. Импортные стеклянные сосуды из раскопок во Владимире в 2007 г. // Российская археология. 2015. № 4.

Кучера М. П. Керамика // Археология УССР. Т. 3: Раннеславянский и древнерусский периоды. Киев, 1986.

Малеванный В. А. Химико-технологическое исследование архитектурной кашинной кераміки // В: Федоров-Давыдов Г. А. Золотоордынские города Поволжья: Керамика. Торговля. Быт. Москва, 2001.

Милованов С. И. Развитие торговых связей и административный статус малых городов Рязанской земли во второй половине ХІІ–ХV веке // От Руси до Китая: из новых археологических исследований. Москва, 2017.

Петрашенко В. А. Керамика ІХ–ХІІІ вв. Среднего Поднепровья // Древнерусская керамика. Москва, 1992.

Русина О. Сіверська земля у складі Великого князівства литовського. Київ, 1998а.

Русина О. В. Україна під татарами і Литвою. Київ, 1998б.

Рыбина Е. А. Археологические очерки истории новгородской торговли Х–ХІV вв. Москва, 1978.

Толочко П. П. Гончарное дело // Новое в археологии Киева. Киев, 1981.

Федоров-Давыдов Г. А. Золотоордынские города Поволжья: Керамика. Торговля. Быт. Москва, 2001.

Черненко Е. Е. Чернигов и нашествие монголов в свете археологических исследований // Stratum plus. 2016. № 5.

Черненко О. Є., Новик Т. Г. Археологічні дослідження на подвір’ї Борисоглібського монастиря в Чернігові у 2017 р. // Могилянські читання 2019. Київ, 2019.

Черненко О. Є., Казаков А. Л., Новик Т. Г. Археологічні дослідження на території Чернігівського дитинця в 2006 р. // Археологічні дослідження в Україні 2005–2007 рр. Київ, 2007.

Черненко О., Новик Т., Жаров Г. Дослідження на території окольного граду стародавнього Чернігова // Археологічні дослідження в Україні 2018. Київ, 2020.

Asaris J. 11–13 gs. zobena maksts bronzas uzgalu tipi un to izplatiba Kurzeme // Archeologija un etnografija. 1994. Т. XVI.

Irwin R. A note on textual sources for the history of glass // Gilded and enameled glass from the Middle East. London, 1998.

Kenesson S. S. Islamic Enamelled Beakers. A New Chronology // Gilded and enameled glass from the Middle East. London, 1998.

Lamm C. J. Mittelalterliche Gläser und Steinschnittarbeiten aus dem Nahen Osten. Bd. 1–2. Berlin, 1929, 1930.

Stolyarova K., Engovatova А. Middle Eastern painted glass vessels from Yaroslav // Archaeologia Polona. 2017. Vol. 55.

Ward R. Mosque Lamps and Enamelled Glass: Getting the Dates Right // The Arts of the Mamluks in Egypt and Syria – Evolution and Impact. Bonn, 2012.

REFERENCES

Belyayeva S. A. (1982), Yuzhnorusskiye zemli vo vtoroy polovine ХІІІ–ХІV v., Naukova dumka, Kyiv. (In Russian).

Valiulina S. I. (2015), “Srednevekovoye islamskoye steklo v Vostochnoy Evrope”, in Steklo Vostochnoy Evropy s drevnosti do nachala ХХ v., Nestor-Istoriya, Sankt-Peterburg, pp. 236–61. (In Russian).

Volkov V. I. (1991), “Atributsiya neskol’kikh veshchey iz zolotoordynskogo Azaka”, in Drevnosti Severnogo Kavkaza i Prichernomor’ya, Moscow, pp. 174–181. (In Russian).

Gorskiy A. A. (1998), Russkiye zemli v ХІІІ–ХІV vekakh. Puti politicheskogo razvitiya, Institut rossiyskoy istorii RAN, Moscow. (In Russian).

Ivakin H. Yu. (1996), Istorychnyy rozvytok Kyyeva ХIII – seredyny ХVI st., Instytut arkheolohiyi NAN Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).

Koval’ Yu. V. (2010), Keramika Vostoka na Rusi IX–XVII vv., Nauka, Moscow. (In Russian).

Koval’ Yu. V. (2003), “Keramika Vostoka na Rusi v ХІІІ veke”, in Rus’ v ХІІІ veke: Drevnosti temnogo vremeni, Nauka, Moscow, pp. 361–71. (In Russian).

Kuzina I. N. (2015), “Importnyye steklyannyye sosudy iz raskopok vo Vladimire v 2007 g”, Rossiyskaya arkheologiya, No. 4, pp. 149–57. (In Russian).

Kuchera M. P. (1986), “Keramika”, in Arkheologiya USSR. Vol. 3: Ranneslavyanskiy i drevnerusskiy periody. Naukova dumka, Kyiv, pp. 446–55. (In Russian).

Malevannyy V. A. (2001), “Khimiko-tekhnologicheskoye issledovaniye arkhitekturnoy kashinnoy keramiki”, in G. A. Fedorov-Davydov (ed.), Zolotoordynskiye goroda Povolzh’ya: Keramika. Torgovlya. Byt, Izd-vo Mosk. Un-ta, Moscow, pp. 235–45. (In Russian).

Milovanov S. I. (2017), “Razvitiye torgovykh svyazey i administrativnyy status malykh gorodov Ryazanskoy zemli vo vtoroy polovine ХІІ–ХV veke”, in Ot Rusi do Kitaya: iz novykh arkheologicheskikh issledovaniy, Institut arkheologii RAN, Moscow, pp. 111–9. (In Russian).

Petrashenko V. A. (1992), “Keramika ІХ–ХІІІ vv. Srednego Podneprov’ya”, in Drevnerusskaya keramika, Institut archeologii RAN, Moscow, pp. 7–22. (In Russian).

Rusyna O. (1998a), Sivers’ka zemlya u skladi Velykoho knyazivstva lytovs’koho, In-t ukr. arkheohrafiyi ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevs’koho NAN Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).

Rusyna O. V. (1998b), Ukrayina pid tataramy i Lytvoyu, Vydavnychyy dim “Al’ternatyva”, Kyiv. (In Ukrainian).

Rybina E. A. (1978), Arkheologicheskiye ocherki istorii novgorodskoy torgovli Х–ХІV vv., Izd-vo Mosk. Un-ta, Moscow. (In Russian).

Fedorov-Davydov G. A. (2001), Zolotoordynskiye goroda Povolzh’ya: Keramika. Torgovlya. Byt, Izd-vo Mosk. Un-ta, Moscow. (In Russian).

Chernenko E. E. (2016), “Chernigov i nashestviye mongolov v svete arkheologicheskikh issledovaniy”, Stratum plus, No. 5, pp. 83–97. (In Russian).

Chernenko O. Ye. and Novyk T. H. (2019), “Arkheolohichni doslidzhennya na podvir’yi Borysohlibs’koho monastyrya v Chernihovi u 2017 r.”, in Mohylyans’ki chytannya 2019: zb. nauk. pr., Kyiv, pp. 363–9. (In Ukrainian).

Chernenko O. Ye., Kazakov A. L. and Novyk T. H. (2007), “Arkheolohichni doslidzhennya na terytoriyi Chernihivs’koho dytyntsya v 2006 r.”, in Arkheolohichni doslidzhennya v Ukrayini 2005–2007 rr., Dyke pole, Kyiv, pp. 411–3. (In Ukrainian).

Chernenko O., Novyk T., and Zharov H. (2020), “Doslidzhennya na terytoriyi okol’noho hradu starodavn’oho Chernihova”, Arkheolohichni doslidzhennya v Ukrayini 2018, IA NAN Ukrayiny, Kyiv, pp. 272–4. (In Ukrainian).

Asaris J. (1994), “11–13 gs. zobena maksts bronzas uzgalu tipi un to izplatiba Kurzeme”, Archeologija un etnografija, Vol. XVI, pр. 21–7.

Irwin R. (1998), “A note on textual sources for the history of glass”, in Gilded and enameled glass from the Middle East, British Museum Press, London, pр. 24–6.

Kenesson S. S. (1998), “Islamic Enamelled Beakers. A New Chronology”, in Gilded and enameled glass from the Middle East, British Museum Press, London, pр. 45–9.

Lamm C. J. (1929, 1930), Mittelalterliche Gläser und Steinschnittarbeiten aus dem Nahen Osten, Vol. 1–2, D. Reimer, Berlin.

Stolyarova K. and Engovatova А. (2017), “Middle Eastern painted glass vessels from Yaroslav”, Archaeologia Polona, Vol. 55, pp. 147–60.

Ward R. (2012), “Mosque Lamps and Enamelled Glass: Getting the Dates Right”, The Arts of the Mamluks in Egypt and Syria – Evolution and Impact, University Press, Bonn, pр. 55–75.