ГОЛОВНИЙ УБІР ДІВЧИНИ-СКІФ’ЯНКИ З ПЕРШОГО МОРДВИНІВСЬКОГО КУРГАНУ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Л. І. Бабенко

Анотація

Колекція знахідок із Першого Мордвинівського кургану, розкопаного М. О. Макаренком у 1914 р., була передана з Державного Ермітажу до Харкова у 1932 р. Під час Другої світової війни майже вся вона була втрачена. У Харківському історичному музеї імені М. Ф. Сумцова збереглося лише 27 золотих пластинок. 24 пластинки репрезентовані зображенням обличчя бородатого чоловіка у профіль вправо та вліво. Цими пластинками було декоровано жіночий головний убір, знайдений у непограбованій боковій могилі кургану. Така одноманітність декору була не характерною для скіфських парадних головних уборів, які вирізняються строкатістю використаних в оздобі уборів пластинок. Показове і навмисне ігнорування торевтами при виготовленні пластинок лаврового вінка на голові персонажа, добре помітного на монетних прототипах. Його відсутність може бути пов’язана з недоречністю цієї деталі на репрезентованому образі. Окрім оригінальності зовнішнього декору, головний убір вирізняють і інші деталі його конструкції. Конічна форма убору, увінчаного фігуркою пташки на квітці, могла бути відображенням уявлень про світову гору – еквівалент світового дерева, що була вщент усіяна “відсіченими” чоловічими головами. Отже, ймовірний зв’язок жриці – володарки убору, з однією з форм культу відсіченої голови, прояви якого в декорі головних уборів жриць можна також бачити в добре поширеному сюжеті з парними фігурами танцюючих менад. В обох випадках у декорі уборів за допомогою різних символів був втілений близький обряд, пов’язаний із розчленуванням жертви біля світового дерева. Також зближує головні убори можлива причетність їхніх власниць до культів шаманського типу. Зображення фігурок менад із тирсом у русі танка нагадує шаманське камлання, ритм якому задавався за допомогою “дзвінкого елементу” навершя – бубонцем чи дзвониками. Про причетність небіжчиці з Першого Мордвинівського кургану до шаманських культів може свідчити фігурка птаха, що оздоблювала верхівку головного убору і втілювала образ духа-помічника шамана.

Як цитувати

Бабенко, Л. І. (2021). ГОЛОВНИЙ УБІР ДІВЧИНИ-СКІФ’ЯНКИ З ПЕРШОГО МОРДВИНІВСЬКОГО КУРГАНУ. Сходознавство, (87), 51-94. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2021.87.051
Переглядів статті: 78 | Завантажень PDF: 47

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

скіфи, Перший Мордвинівський курган, головний убір, світове дерево, світова гора, шаманізм

Посилання

Алексеев А. Ю. К реконструкции одного утраченного предмета эллино-скифской торевтики V–IV вв. до н. э. // Stratum plus. Петербургский археологический вестник. Санкт-Петербург – Кишенев, 1997.

Алексеев А. Ю. Золото скифских царей из собрания Эрмитажа. Санкт-Петербург, 2012.

Алексеев А. Ю. Раннее погребение Куль-Обы и скифские гробницы // Элита Боспора и Боспорская элитарная культура. Санкт-Петербург, 2016.

Алексеев А. Ю., Мурзин В. Ю., Ролле Р. Чертомлык. Скифский царский курган IV в. до н. э. Киев, 1991.

Алексинский Д. П. Античный железный шлем из погребения воина у Карантинного шоссе близ Керчи // Труды Государственного Эрмитажа. Вып. XLI. Санкт-Петербург, 2008.

Андросов А. В., Мухопад С. Е. Скифский аристократический курган “Каменская Близница” // Памятники бронзового и раннего железного веков Поднепровья. Днепропетровск, 1987.

Анфимов Н. В. Древнее золото Кубани. Краснодар, 1987.

Артамонов М. И. Сокровища скифских курганов в собрании Государственного Эрмитажа. Прага – Ленинград, 1966.

Бабенко Л. И. Песочинский курганный могильник скифского времени. Харьков, 2005.

Бабенко Л. И. Периферийные персонажи пекторали из Толстой Могилы // Древности 2016: Харьковский историко-археологический ежегодник. 2016. Вып. 14.

Бабенко Л. И. Коллекция Александропольского кургана в собрании Харьковского исторического музея имени Н. Ф. Сумцова // Полин С. В., Алексеев А. Ю. Скифский царский Александропольский курган IV в. до н. э. в Нижнем Поднепровье. Киев – Берлин, 2018.

Бабенко Л. И., Чижова Ю. А. К вопросу о семантике сюжета “танцующие менады” // 175 лет Керченскому музею древностей. Материалы международной конференции. Керчь, 2001.

Бабенко Л. І. Жіночий головний убір IV ст. до н.е. з кургану 8 біля с. Пісочин Харківської області // Археологія. 2002. № 4.

Балонов Ф. Р. Пектораль из Толстой Могилы как модель мифопоэтического пространства-времени // Элитные курганы степей Евразии. Санкт-Петербург, 1994.

Бессонова С. С. Религиозные представления скифов. Киев, 1983.

Бессонова С. С. “Мужское” и “женское” в сакральной сфере скифов // Духовная культура древних обществ на территории Украины. Киев, 1991.

Бидзиля В. И., Болтрик Ю. В., Мозолевский Б. Н., Савовский И. П. Курганный могильник в урочище Носаки // Курганные могильники Рясные Могилы и Носаки. Киев, 1977.

Бидзиля В. И., Полин С. В. Скифский царский курган Гайманова Могила. Киев, 2012.

Битковский О. В., Полин С. В. Скифский курган у с. Богдановка на Херсонщине (к проблеме хронологии памятников V–IV вв. до н. э.) // Скифы Северного Причерноморья. Киев, 1987.

Болтрик Ю. В., Фиалко Е. Е. Украшения из скифских погребальных комплексов Рогачикского курганного поля // Старожитності степового Причорномор’я і Криму. Т. XIV. Запоріжжя, 2007.

Болтрик Ю. В., Шелехань О. В. Скіфські кургани між Чмиревою та Гаймановою Могилами (степова північна периферія Великої Білозерки) // Археологія і давня історія України. 2020. Вип. 1. https://doi.org/10.37445/adiu.2020.01.06

Вахтина М. Ю., Скорый С. А., Ромашко В. А. О месте находки скифского навершия с изображением Папая (Национальный музей истории Украины) // Записки ИИМК РАН. Вып. 5. Санкт-Петербург, 2010.

Вертієнко Г. В. “Хто серед безтілесних божеств найбільш озброєний?” (втілення Веретрагни за 14-м Яштом) // Археологія і давня історія України. 2015. Вип. 2.

Вертієнко Г. В. Ka-mərəδa в мистецтві та ритуалі скіфів? (До семантики образу голови) // Сходознавство. 2016. № 75–76. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2016.75-76.051

Галанина Л. К. Курджипский курган. Памятник культуры прикубанских племён IV века до н. э. Ленинград, 1980.

Галанина Л. К. Келермесские курганы. Москва, 1997.

Даниленко В. Н. Исторические сюжеты некоторых шедевров эллино-скифской торевтики // 150 лет Одесскому археологическому музею АН УССР. Киев, 1975.

Журавлев Д. В., Новикова Е. Ю. Бляшка с изображением Rankenfrau из кургана Куль-Оба // Труды ГИМ. Образы времени: Из истории древнего искусства. К 80-летию С. В. Студзицкой. Вып. 189. Москва, 2012.

Журавлев Д. В., Новикова Е. Ю., Шемаханская М. С. Ювелирные изделия из кургана Куль-Оба в собрании Исторического музея. Историко-технологическое исследование. Москва, 2014.

Журавлев Д. В., Новикова Е. Ю., Коваленко С. А., Шемаханская М. С. Золото Херсонеса Таврического. Ювелирные изделия из собрания Государственного исторического музея. Москва, 2017.

Ильинская В. А. Скифы днепровского лесостепного Левобережья (курганы Посулья). Киев, 1968.

Ильинская В. А. Золотая пластина с изображением скифов из коллекции Романовича // Советская археология. 1978. № 3.

Ильинская В. А., Тереножкин А. И. Скифия VII–IV вв. до н. э. Киев, 1983.

Калашник Ю. П. Греческое золото в собрании Эрмитажа. Памятники античного ювелирного искусства из Северного Причерноморья. Санкт-Петербург, 2014.

Канторович А. Р., Эрлих В. Р. Антропоморфные изображения в меото-скифской торевтике // Stratum plus. 2005–2009. № 3.

Клочко Л. С. Реконструкція конусоподібних головних уборів скіф’янок // Археологія. 1986. Вип. 56.

Клочко Л. С. Скіфський дитячий костюм // Пам’ятки декоративно-ужиткового мистецтва із колекції музею історичних коштовностей України – філіалу Національного музею історії України. Київ, 1993.

Клочко Л. С. Антропоморфні образи в оздобах скіфських головних уборів // Музейні читання. Матеріали наукової конференції “Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки”, 5–6 грудня 2005 р. Київ, 2006.

Кнауэр (Кезия) Э. Р. О “варварском” обычае подвешивания отрубленных голов противника к шее коня // Боспорский рельеф со сценой сражения (Амазономахия?). Москва – Санкт-Петербург, 2001.

Кубышев А. И., Николова А. В., Полин С. В. Скифские курганы у с. Львово на Херсонщине // Древности степной Скифии. Киев, 1982.

Кузьминых С. В., Усачук А. Н. “С нетерпением жду ответа от Вас” (письма Н. Е. Макаренко Э. Х. Миннзу) // Ex Ungue Leonem: Сборник статей к 90-летию Льва Самуиловича Клейна. Санкт-Петербург, 2017.

Купрій С. О., Ліфантій О. В., Шелехань О. В. Курган 6 могильника Водославка: поховання скіфської знаті // Археологія і давня історія України. 2019. Вип. 4. https://doi.org/10.37445/adiu.2019.04.11

Лєсков О. Скарби курганів Херсонщини. Київ, 1974.

Ліфантій О. В. Зображення птахів на довгих пластинах головних уборів // Археологія і давня історія України. 2015. Вип. 2.

Ліфантій О. В. Коштовні металеві аплікації костюма населення Степової Скіфії VII–III ст. до н. е. Дисертація к. і. н. ІА НАНУ. Київ, 2018.

Макаренко Н. Е. Первый Мордвиновский курган // Гермес. 1916. № 12.

Манцевич А. П. Курган Солоха. Ленинград, 1987.

Мелюкова А. И. Краснокутский курган. Москва, 1981.

Мозолевський Б. М. Товста Могила. Київ, 1979.

Мозолевский Б. Н. Скифские курганы в окрестностях г. Орджоникидзе на Днепропетровщине (раскопки 1972–1975 гг.) // Скифия и Кавказ. Киев, 1980.

Мозолевский Б. Н., Полин С. В. Курганы скифского Герроса IV в. до н. э. (Бабина, Водяна и Соболева могилы). Киев, 2005.

Моруженко А. О. Скіфський курган Передерієва Могила // Археологія. 1992. № 4.

Мошинский А. П. Пектораль из Толстой Могилы как символ царской власти // Донская археология. 2002. № 1–2.

Мурзін В. Ю., Полін С. В., Роллє Р. Скіфський курган Тетянина Могила // Археологія. 1993. № 2.

Онайко Н. А. Античный импорт в Приднепровье и Побужье в IV–II вв. до н. э. Свод археологических источников. Вып. Д1–27. Москва, 1970.

Островерхов А. С., Охотников С. Б. О некоторых мотивах звериного стиля на памятниках из собрания Одесского археологического музея // Вестник древней истории. 1989. № 2.

Полидович Ю. Б. Меч из кургана Толстая Могила // Археологія і давня історія України. 2015. Вип. 2.

Полидович Ю. Б. Лев и пантера (ажурные пластинки из Мелитопольского кургана) // Археологія і давня історія України. 2017. Вип. 2.

Полидович Ю. Б. Сцены сражения на золотом конусе из Передериевой Могилы и скифский миф о Колаксае // Stratum plus. 2019. № 3.

Полин С. В. Скифский Золотобалковский курганный могильник V–IV вв. до н. э. на Херсонщине. Киев, 2014.

Полин С. В. О некоторых монетных типах скифских золотых нашивных бляшек // IV Международный Нумизматический симпозиум “ПриPONTийский меняла: деньги местного рынка”. Севастополь, 2016.

Полин С. В., Алексеев А. Ю. Скифский царский Александропольский курган IV в. до н.э. в Нижнем Поднепровье. Киев – Берлин, 2018.

Раевский Д. С. Модель мира скифской культуры. Проблемы мировоззрения ираноязычных народов евразийских степей I тысячелетия до н. э. Москва, 1985.

Ростовцев М. И. Скифия и Боспор. Ленинград, 1925.

Ростовцев М. И., Степанов П. К. Эллино-скифский головной убор // Известия императорской археологической комиссии. Вып. 63. Петроград, 1917.

Русяєва М. В. Діонісійські сюжети на пам’ятках торевтики із скіфських курганів // Археологія. 1995. № 1.

Рябова В. А. Женское погребение из кургана Денисова Могила // Памятники древних культур Северного Причерноморья. Киев, 1979.

Савостина Е. А. (отв. ред.). Боспорский рельеф со сценой сражения (Амазономахия?). Москва – Санкт-Петербург, 2001.

Савостина Е. А. “Боспорский стиль” и сюжеты Геродота в пластике Северного Причерноморья // Боспорский рельеф со сценой сражения (Амазономахия?). Москва – Санкт-Петербург, 2001.

Савостина Е. А. Эллада и Боспор. Греческая скульптура на Северном Понте // Боспорские исследования. Supplementum 8. Симферополь – Керчь, 2012.

Скорый С., Хохоровски Я. Большой Рыжановский курган. Киев, 2018.

Соколов Г. Терракоты кургана Большая Близница // Вопросы искусствознания. 1997. № 2 (XI).

Спицын А. А. Серогозские курганы // Известия императорской археологической комиссии. Вып. 19. Санкт-Петербург, 1906.

Стоянов Р. В. Rankenfrau с маской Силена: к вопросу о контексте находок // III Анфимовские чтения по археологии западного Кавказа. Краснодар, 2013.

Строганов С. А. Доклад о действиях Императорской археологической комиссии // Отчет императорской археологической комиссии за 1868 г. Санкт-Петербург, 1869.

Тереножкин А. И., Мозолевский Б. Н. Мелитопольский курган. Киев, 1988.

Федосеев Н. Ф. Эллинское и варварское в погребении кургана Куль-Оба // Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Взаимовлияние культур. Керчь, 2011.

Федосеев Н. Ф. Куль-Оба: погребальный комплекс боспорских царей. Скифское или фракийское влияние? // Элита Боспора и Боспорская элитарная культура. Санкт-Петербург, 2016.

Фиалко Е. Е. Золотой декор костюмов из Бердянского кургана // Боспорские исследования. 2014. Вып. XXX.

Шауб И. Ю. К вопросу о культе отрубленной человеческой головы у варваров Северного Причерноморья и Приазовья // Античная цивилизация и варварский мир в Подонье-Приазовье. Новочеркасск, 1987.

Шауб И. Ю. Миф, культ, ритуал в Северном Причерноморье (VII–IV вв. до н. э.). Санкт-Петербург, 2007.

Шауб И. Ю. Боспорские курганы и загробные представления боспорян // Боспорские исследования. 2014. Вып. XXX.

Шауб И. Ю. Головной убор из I Мордвиновского кургана и его сибирские аналоги // Древние и средневековые культуры Центральной Азии (становление, развитие и взаимодействие урбанизированных и скотоводческих обществ): Материалы Международной научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения д. и. н. А. М. Мандельштама и 90-летию со дня рождения д. и. н. И. Н. Хлопина 10–12 ноября 2020 г. Санкт-Петербург, 2020.

Яценко С. А. Костюм древней Евразии (ираноязычные народы). Москва, 2006.

Curry A. Rites of the Scythians // Archaeology. 2016. July/August.

Fuhrmeister K. Zweiergruppen und Brüdermotiv? // Zur graeco-skythischen Kunst. Archäologisches Kolloquium Münster. 24–26 November 1995. Münster, 1997.

Piotrovsky B., Galanina L., Grach N. Scythian Art. The legacy of the Scythian world: mid–7th to 3rd century B.C. Leningrad, 1986.

REFERENCES

Alekseyev A. Yu. (1997), “K rekonstruktsii odnogo utrachennogo predmeta ellino-skifskoy torevtiki V–IV vv. do n. e.”, in Vakhtina M. Yu. and Vinogradov Yu. A. (eds), Stratum plus. Peterburgskiy arkheologicheskiy vestnik, Saint Petersburg and Chișinău, pp. 29–43. (In Russian).

Alekseyev A. Yu. (2012), Zoloto skifskikh tsarey iz sobraniya Ermitazha, Izdatel’stvo Gosudarstvennogo Ermitazha, Saint Petersburg. (In Russian).

Alekseyev A. Yu. (2016), “Ranneye pogrebeniye Kul’-Oby i skifskiye grobnitsy”, in Zuyev V. Yu. and Khrshanovskiy V. A. (eds), Elita Bospora i Bosporskaya elitarnaya kul’tura, Palatstso, Saint Petersburg, pp. 206–15. (In Russian).

Alekseyev A. Yu., Murzin V. Yu. and Rolle R. (1991), Chertomlyk. Skifskiy tsarskiy kurgan IV v. do n. e., Naukova dumka, Kyiv. (In Russian).

Aleksinskiy D. P. (2008), “Antichnyy zheleznyy shlem iz pogrebeniya voina u Karantinnogo shosse bliz Kerchi”, in Khodza E. N., Butyagin A. M. (eds), Trudy Gosudarstvennogo Ermitazha, Vol. XLI, Antichnyy mir. Iskusstvo i arkheologiya, Izdatel’stvo Gosudarstvennogo Ermitazha, Saint Petersburg, pp. 31–70. (In Russian).

Androsov A. V. and Mukhopad S. E. (1987), “Skifskiy aristokraticheskiy kurgan ‘Kamenskaya Bliznitsa’ ”, in Marina Z. P. (ed.), Pamyatniki bronzovogo i rannego zheleznogo vekov Podneprov’ya, Izdatel’stvo DGU, Dnipropetrovsk, pp. 54–74. (In Russian).

Anfimov N. V. (1987), Drevneye zoloto Kubani, Krasnodarskoye knizhnoye izdatel’stvo, Krasnodar. (In Russian).

Artamonov M. I. (1966), Sokrovishcha skifskikh kurganov v sobranii Gosudarstvennogo Ermitazha, Artiya and Sovetskiy khudozhnik, Prague and Leningrad. (In Russian).

Babenko L. I. (2005), Pesochinskiy kurgannyy mogil’nik skifskogo vremeni, ID Rayder, Kharkiv. (In Russian).

Babenko L. I. (2016), “Periferiynyye personazhi pektorali iz Tolstoy Mogily”, Drevnosti 2016: Khar’kovskiy istoriko-arkheologicheskiy ezhegodnik, Vol. 14, pp. 90–104. (In Russian).

Babenko L. I. (2018), “Kollektsiya Aleksandropol’skogo kurgana v sobranii Khar’kovskogo istoricheskogo muzeya imeni N. F. Sumtsova”, in Polin S. V. and Alekseyev A. Yu. Skifskiy tsarskiy Aleksandropol’skiy kurgan IV v. do n. e. v Nizhnem Podneprov’ye, Vidavets’ Oleg Fіlyuk, Kyiv and Berlin, pp. 591–627, 918–22. (In Russian).

Babenko L. I. and Chizhova Yu. A. (2001), “K voprosu o semantike syuzheta ‘tantsuyushchiye menady’ ”, in Fedoseyev N. F. (ed.), 175 let Kerchenskomu muzeyu drevnostey. Materialy mezhdunarodnoy konferentsii, Kerch, pp. 87–9. (In Russian).

Babenko L. I. (2002), “Zhinochyy holovnyy ubir IV st. do n. e. z kurhanu 8 bilya s. Pisochyn Kharkivs’koyi oblasti”, Arkheolohiya, No. 4, pp. 59–69. (In Ukrainian).

Balonov F. R. (1994), “Pektoral’ iz Tolstoy Mogily kak model’ mifopoeticheskogo prostranstva-vremeni”, in Alekseyev A. Yu., Bokovenko N. A., Marsadolov L. S. and Semenov Vl. A. (eds), Elitnyye kurgany stepey Evrazii, Saint Petersburg, pp. 17–22. (In Russian).

Bessonova S. S. (1983), Religioznyye predstavleniya skifov, Naukova dumka, Kyiv. (In Russian).

Bessonova S. S. (1991), “ ‘Muzhskoye’ i ‘zhenskoye’ v sakral’noy sfere skifov”, in Gening V. F. (ed.), Dukhovnaya kul’tura drevnikh obshchestv na territorii Ukrainy, Naukova dumka, Kyiv, pp. 84–96. (In Russian).

Bidzilya V. I., Boltrik Yu. V., Mozolevskiy B. N. and Savovskiy I. P. “Kurgannyy mogil’nik v urochishche Nosaki”, in Gening V. F. (ed.), Kurgannyye mogil’niki Ryasnyye Mogily i Nosaki, Naukova dumka, Kyiv, pp. 61–158. (In Russian).

Bidzilya V. I. and Polin S. V. (2012), Skifskiy tsarskiy kurgan Gaymanova Mogila, Izdatel’skiy dom “Skif”, Kyiv. (In Russian).

Bitkovskiy O. V. and Polin S. V. (1987), “Skifskiy kurgan u s. Bogdanovka na Khersonshchine (k probleme khronologii pamyatnikov V–IV vv. do n. e.)”, in Chernenko E. V. (ed.), Skify Severnogo Prichernomor’ya, Naukova dumka, Kyiv, pp. 74–84. (In Russian).

Boltrik Yu. V. and Fialko E. E. (2007), “Ukrasheniya iz skifskikh pogrebal’nykh kompleksov Rogachikskogo kurgannogo polya”, Starozhytnosti stepovoho Prychornomor”ya i Krymu, Vol. XIV, pp. 51–93. (In Russian).

Boltryk Yu. V. and Shelekhan’ O. V. (2020), “Skifs’ki kurhany mizh Chmyrevoyu ta Haymanovoyu Mohylamy (stepova pivnichna peryferiya Velykoyi Bilozerky)”, Arkheolohiya i davnya istoriya Ukrayiny, Vol. 1, pp. 80–113. (In Ukrainian). https://doi.org/10.37445/adiu.2020.01.06

Vakhtina M. Yu., Skoryy S. A. and Romashko V. A. (2010), “O meste nakhodki skifskogo navershiya s izobrazheniyem Papaya (Natsional’nyy muzey istorii Ukrainy)”, Zapiski IIMK RAN, Vol. 5, pp. 146–59. (In Russian).

Vertiienko H. V. (2015), “ ‘Khto sered beztilesnykh bozhestv naybil’sh ozbroyenyy?’ (vtilennya Veretraghny za 14-m Yashtom)”, Arkheolohiya i davnya istoriya Ukrayiny, Vol. 2, pp. 48–54. (In Ukrainian).

Vertiienko H. V. (2016), “Ka-mərəδa v mystetstvi ta rytuali skifiv? (Do semantyky obrazu holovy)”, Shodoznavstvo, No. 75–76, pp. 51–72. (In Ukrainian). https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2016.75-76.051

Galanina L. K. (1980), Kurdzhipskiy kurgan. Pamyatnik kul’tury prikubanskikh plemën IV veka do n. e., Iskusstvo, Leningrad. (In Russian).

Galanina L. K. (1997), Kelermesskiye kurgany, Paleograf, Moscow. (In Russian).

Danilenko V. N. (1975), “Istoricheskiye syuzhety nekotorykh shedevrov ellino-skifskoy torevtiki”, in Karyshkovskiy P. O. (ed.), 150 let Odesskomu arkheologicheskomu muzeyu AN USSR: tezisy dokladov yubileynoy konferentsii, Naukova dumka, Kyiv, pp. 88–9. (In Russian).

Zhuravlev D. V. and Novikova E. Yu. (2012), “Blyashka s izobrazheniyem Rankenfrau iz kurgana Kul’-Oba”, in Belotserkovskaya I. V. (ed.), Obrazy vremeni: Iz istorii drevnego iskusstva. K 80-letiyu S. V. Studzitskoy. Trudy GIM, Vol. 189, Moscow, pp. 80–97. (In Russian).

Zhuravlev D. V., Novikova E. Yu. and Shemakhanskaya M. S. (2014), Yuvelirnyye izdeliya iz kurgana Kul’-Oba v sobranii Istoricheskogo muzeya. Istoriko-tekhnologicheskoye issledovaniye, Istoricheskiy muzey, Moscow. (In Russian).

Zhuravlev D. V., Novikova E. Yu., Kovalenko S. A. and Shemakhanskaya M. S. (2017), Zoloto Khersonesa Tavricheskogo. Yuvelirnyye izdeliya iz sobraniya Gosudarstvennogo istoricheskogo muzeya, Vneshtorgizdat, Moscow. (In Russian).

Il’inskaya V. A. (1968), Skify dneprovskogo lesostepnogo Levoberezh’ya (kurgany Posul’ya), Naukova dumka, Kyiv. (In Russian).

Il’inskaya V. A. (1978), “Zolotaya plastina s izobrazheniyem skifov iz kollektsii Romanovicha”, Sovetskaya arkheologiya, No. 3, pp. 90–100. (In Russian).

Il’inskaya V. A. and Terenozhkin A. I. (1983), Skifiya VII–IV vv. do n. e., Naukova dumka, Kyiv. (In Russian).

Kalashnik Yu. P. (2014), Grecheskoye zoloto v sobranii Ermitazha. Pamyatniki antichnogo yuvelirnogo iskusstva iz Severnogo Prichernomor’ya, Izdatel’stvo Gosudarstvennogo Ermitazha, Saint Petersburg. (In Russian).

Kantorovich A. R. and Erlikh V. R. (2005–2009), “Antropomorfnyye izobrazheniya v meoto-skifskoy torevtike”, Stratum plus, No. 3, pp. 277–96. (In Russian).

Klochko L. S. (1986), “Rekonstruktsiya konusopodibnykh holovnykh uboriv skif”yanok”, Arkheolohiya, Vol. 56, pp. 14–24. (In Ukrainian).

Klochko L. S. (1993), “Skifs’kyy dytyachyy kostyum”, in N. H. Kovtanyuk (ed.), Pam’yatky dekoratyvno-uzhytkovoho mystetstva iz kolektsiyi muzeyu istorychnykh koshtovnostey Ukrayiny – filialu Natsional’noho muzeyu istoriyi Ukrayiny, Natsional’nyy muzey istoriyi Ukrayiny, Kyiv, pp. 28–51. (In Ukrainian).

Klochko L. S. (2006), “Antropomorfni obrazy v ozdobakh skifs’kykh holovnykh uboriv”, in L. V. Strokova (ed.), Muzeyni chytannya. Materialy naukovoyi konferentsiyi ‘Yuvelirne mystetstvo – pohlyad kriz’ viky’, 5–6 hrudnya 2005 r., Kyiv, pp. 64–75. (In Ukrainian).

Knauer (Keziya) E. R. (2001), “O ‘varvarskom’ obychaye podveshivaniya otrublennykh golov protivnika k sheye konya”, in E. A. Savostina (ed.), Bosporskiy rel’yef so stsenoy srazheniya (Amazonomakhiya?), Izdatel’stvo GMII im. A. S. Pushkina and Letniy sad, Moscow and Saint Petersburg, pp. 200–15. (In Russian).

Kubyshev A. I., Nikolova A. V. and Polin S. V. (1982), “Skifskiye kurgany u s. L’vovo na Khersonshchine”, in A. I. Terenozhkin (ed.), Drevnosti stepnoy Skifii, Naukova dumka, Kyiv, pp. 130–47. (In Russian).

Kuz’minykh S. V. and Usachuk A. N. (2017), “ ‘S neterpeniyem zhdu otveta ot Vas’ (pis’ma N. E. Makarenko E. Kh. Minnzu)”, in Vishnyatskiy L. B. (ed.), Ex Ungue Leonem: Sbornik statey k 90-letiyu L’va Samuilovicha Kleyna, Nestor-Istoriya, Saint Petersburg, pp. 64–92. (In Russian).

Kupriy S. O., Lifantiy O. V. and Shelekhan’ O. V. (2019), “Kurhan 6 mohyl’nyka Vodoslavka: pokhovannya skifs’koyi znati”, Arkheolohiya i davnya istoriya Ukrayiny, Vol. 4, pp. 182–212. (In Ukrainian). https://doi.org/10.37445/adiu.2019.04.11

Lyeskov O. (1974), Skarby kurhaniv Khersonshchyny, Mystetstvo, Kyiv. (In Ukrainian).

Lifantiy O. V. (2015), “Zobrazhennya ptakhiv na dovhykh plastynakh holovnykh uboriv”, Arkheolohiya i davnya istoriya Ukrayiny, Vol. 2, pp. 96–102. (In Ukrainian).

Lifantiy O. V. (2018), Koshtovni metalevi aplikatsiyi kostyuma naselennya Stepovoyi Skifiyi VII–III st. do n. e., Candidate’s diss. in history, IA NANU, Kyiv. (In Ukrainian).

Makarenko N. E. (1916), “Pervyy Mordvinovskiy kurgan”, Germes, No. 12, pp. 267–72. (In Russian).

Mantsevich A. P. (1987), Kurgan Solokha, Iskusstvo, Leningrad. (In Russian).

Melyukova A. I. (1981), Krasnokutskiy kurgan, Nauka, Moscow. (In Russian).

Mozolevs’kyy B. M. (1979), Tovsta Mohyla, Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).

Mozolevskiy B. N. (1980), “Skifskiye kurgany v okrestnostyakh g. Ordzhonikidze na Dnepropetrovshchine (raskopki 1972–1975 gg.)”, in A. I. Terenozhkin (ed.), Skifiya i Kavkaz, Naukova dumka, Kyiv, pp. 70–154. (In Russian).

Mozolevskiy B. N. and Polin S. V. (2005), Kurgany skifskogo Gerrosa IV v. do n. e. (Babina, Vodyana i Soboleva mogily), Izdatel’skiy dom “Stilos”, Kyiv. (In Russian).

Moruzhenko A. O. (1992), “Skifs’kyy kurhan Perederiyeva Mohyla”, Arheologia, No. 4, pp. 67–75. (In Ukrainian).

Moshinskiy A. P. (2002), “Pektoral’ iz Tolstoy Mogily kak simvol tsarskoy vlasti”, Donskaya arkheologiya, No. 1–2, pp. 84–8. (In Russian).

Murzin V. Yu., Polin S. V. and Rollye R. (1993), “Skifs’kyy kurhan Tetyanyna Mohyla”, Arheologia, No. 2, pp. 85–101. (In Ukrainian).

Onayko N. A. (1970), Antichnyy import v Pridneprov’ye i Pobuzh’ye v IV–II vv. do n. e. Svod arkheologicheskikh istochnikov, Vol. D1–27, Nauka, Moscow. (In Russian).

Ostroverkhov A. S. and Okhotnikov S. B. (1989), “O nekotorykh motivakh zverinogo stilya na pamyatnikakh iz sobraniya Odesskogo arkheologicheskogo muzeya”, Vestnik drevney istorii, No. 2, pp. 50–67. (In Russian).

Polidovich Yu. B. (2015), “Mech iz kurgana Tolstaya Mogila”, Arkheolohiya i davnya istoriya Ukrayiny, Vol. 2, pp. 124–39. (In Russian).

Polidovich Yu. B. (2017), “Lev i pantera (azhurnyye plastinki iz Melitopol’skogo kurgana)”, Arkheolohiya i davnya istoriya Ukrayiny, Vol. 2, pp. 185–92. (In Russian).

Polidovich Yu. B. (2019), “Stseny srazheniya na zolotom konuse iz Perederiyevoy Mogily i skifskiy mif o Kolaksaye”, Stratum plus, No. 3, pp. 229–60. (In Russian).

Polin S. V. (2014), Skifskiy Zolotobalkovskiy kurgannyy mogil’nik V–IV vv. do n.e. na Khersonshchine, FOP “Vidavets’ Oleg Fіlyuk”, Kyiv. (In Russian).

Polin S. V. (2016), “O nekotorykh monetnykh tipakh skifskikh zolotykh nashivnykh blyashek”, in Alekseyenko N. A. (ed.), IV Mezhdunarodnyy Numizmaticheskiy simpozium “PriPONTiyskiy menyala: den’gi mestnogo rynka”, OOO NPTs “EKOSI–Gidrofizika”, Sevastopol’, pp. 68–73. (In Russian).

Polin S. V. and Alekseyev A. Yu. (2018), Skifskiy tsarskiy Aleksandropol’skiy kurgan IV v. do n.e. v Nizhnem Podneprov’ye, Vidavets’ Oleg Fіlyuk, Kyiv and Berlin. (In Russian).

Rayevskiy D. S. (1985), Model’ mira skifskoy kul’tury. Problemy mirovozzreniya iranoyazychnykh narodov evraziyskikh stepey I tysyacheletiya do n. e., Nauka, Moscow. (In Russian).

Rostovtsev M. I. (1925), Skifiya i Bospor, Tipografiya 1-y Leningradskoy Trudovoy arteli pechatnikov, Leningrad. (In Russian).

Rostovtsev M. I. and Stepanov P. K. (1917), “Ellino-skifskiy golovnoy ubor”, Izvestiya imperatorskoy arkheologicheskoy komissii, Vol. 63, Petrograd, pp. 69–101. (In Russian).

Rusyayeva M. V. (1995), “Dionisiys’ki syuzhety na pam”yatkakh torevtyky iz skifs’kykh kurhaniv”, Arheologia, No. 1, pp. 22–34. (In Ukrainian).

Ryabova V. A. (1979), “Zhenskoye pogrebeniye iz kurgana Denisova Mogila”, in Baran V. D. (ed.), Pamyatniki drevnikh kul’tur Severnogo Prichernomor’ya, Naukova dumka, Kyiv, pp. 47–51. (In Russian).

Savostina E. A. (ed.) (2001), Bosporskiy rel’yef so stsenoy srazheniya (Amazonomakhiya?), Izdatel’stvo GMII im. A. S. Pushkina and Letniy sad, Moscow and Saint Petersburg. (In Russian).

Savostina E. A. (2001), “ ‘Bosporskiy stil’ ’ i syuzhety Gerodota v plastike Severnogo Prichernomor’ya”, in Savostina E. A. (ed.), Bosporskiy rel’yef so stsenoy srazheniya (Amazonomakhiya?), Izdatel’stvo GMII im. A. S. Pushkina and Letniy sad, Moscow and Saint Petersburg, pp. 284–323. (In Russian).

Savostina E. A. (2012), “Ellada i Bospor. Grecheskaya skul’ptura na Severnom Ponte”, Bosporskiye issledovaniya, Supplementum 8, ADEF Ukraina, Simferopol and Kerch. (In Russian).

Skoryy S. and Khokhorovski Ya. (2018), Bol’shoy Ryzhanovskiy kurgan, Izdatel’ Oleg Filyuk, Kyiv. (In Russian).

Sokolov G. (1997), “Terrakoty kurgana Bol’shaya Bliznitsa”, Voprosy iskusstvoznaniya, No. 2 (XI), pp. 400–20. (In Russian).

Spitsyn A. A. (1906), “Serogozskiye kurgany”, Izvestiya imperatorskoy arkheologicheskoy komissii, Vol. 19, Saint Petersburg, pp. 157–74. (In Russian).

Stoyanov R. V. (2013), “Rankenfrau s maskoy Silena: k voprosu o kontekste nakhodok”, in Pavlenko T. A., Skhatum R. B. and Ulitin V. V. (eds), III Anfimovskiye chteniya po arkheologii zapadnogo Kavkaza, Vika-Print, Krasnodar, pp. 128–33. (In Russian).

Stroganov S. A. (1869), “Doklad o deystviyakh Imperatorskoy arkheologicheskoy komissii”, Otchet imperatorskoy arkheologicheskoy komissii za 1868 g., Saint Petersburg, pp. I–XXII. (In Russian).

Terenozhkin A. I. and Mozolevskiy B. N. (1988), Melitopol’skiy kurgan, Naukova dumka, Kyiv. (In Russian).

Fedoseyev N. F. (2011), “Ellinskoye i varvarskoye v pogrebenii kurgana Kul’-Oba”, in Zin’ko V. N. (ed.), XII Bosporskiye chteniya. Bospor Kimmeriyskiy i varvarskiy mir v period antichnosti i srednevekov’ya. Vzaimovliyaniye kul’tur, Kerch, 2011, pp. 377–85. (In Russian).

Fedoseyev N. F. (2016), “Kul’-Oba: pogrebal’nyy kompleks bosporskikh tsarey. Skifskoye ili frakiyskoye vliyaniye?”, in Zuyev V. Yu. and Khrshanovskiy V. A. (eds), Elita Bospora i Bosporskaya elitarnaya kul’tura, Palatstso, Saint Petersburg, pp. 215–23. (In Russian).

Fialko E. E. (2014), “Zolotoy dekor kostyumov iz Berdyanskogo kurgana”, in Zin’ko V. N. (ed.), Bosporskiye issledovaniya, Vol. XXX, Simferopol and Kerch, pp. 54–76. (In Russian).

Shaub I. Yu. (1987), “K voprosu o kul’te otrublennoy chelovecheskoy golovy u varvarov Severnogo Prichernomor’ya i Priazov’ya”, in Rayev B. A. (ed.), Antichnaya tsivilizatsiya i varvarskiy mir v Podon’ye-Priazov’ye, Novocherkassk, p. 16. (In Russian).

Shaub I. Yu. (2007), Mif, kul’t, ritual v Severnom Prichernomor’ye (VII–IV vv. do n. e.), Izdatel’stvo Sankt-Peterburgskogo universiteta, Saint Petersburg. (In Russian).

Shaub I. Yu. (2014), “Bosporskiye kurgany i zagrobnyye predstavleniya bosporyan”, in Zin’ko V. N. (ed.), Bosporskiye issledovaniya, Vol. XXX, Simferopol and Kerch, pp. 639–94. (In Russian).

Shaub I. Yu. (2020), “Golovnoy ubor iz I Mordvinovskogo kurgana i ego sibirskiye analogi”, in Nikonorov V. P., Kircho L. B. and Stoyanov E. O. (eds), Drevniye i srednevekovyye kul’tury Tsentral’noy Azii (stanovleniye, razvitiye i vzaimodeystviye urbanizirovannykh i skotovodcheskikh obshchestv): Materialy Mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii, posvyashchennoy 100-letiyu so dnya rozhdeniya d. i. n. A. M. Mandel’shtama i 90-letiyu so dnya rozhdeniya d. i. n. I. N. Khlopina 10–12 noyabrya 2020 g., Saint Petersburg, pp. 233–6. (In Russian).

Yatsenko S. A. (2006), Kostyum drevney Evrazii (iranoyazychnyye narody), Vostochnaya literatura, Moscow. (In Russian).

Curry A. (2016), “Rites of the Scythians”, Archaeology, July/August, pp. 26–32.

Fuhrmeister K. “Zweiergruppen und Brüdermotiv?” (1997), in Stähler K. (ed.), Zur graeco-skythischen Kunst. Archäologisches Kolloquium Münster. 24–26 November 1995, Ugarit-Verlag, Münster, pp. 161–76.

Piotrovsky B., Galanina L. and Grach N. (1986), Scythian Art. The legacy of the Scythian world: mid-7th to 3rd century B.C., Aurora, Leningrad.