СРАОША ТА НІЧ В АВЕСТІЙСЬКОМУ ВІДЕВДАТІ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Специфіка авестійського Відевдата полягає в тому, що більша його частина присвячена викладу міфів та ритуальних правил та приписів, пов’язаних із протистоянням силам зла. Останні представлені як основним антагоністом Ахура Мазди – Ангра Манью – злим духом, так і демонічними істотами, незороастрійцями та єретиками, шкідливими тваринами. У денний час покровителями обрядів і всіх сфер життя зороастрійської громади служать боги, які мають свою спеціалізацію. Майже всі вони діють лише у світлу пору доби. Одним із важливих аспектів давньоіранської картини світу, представленої в Авесті, є уявлення про дробовий склад доби, розділеної на кілька частин. У корпусі Старшої Авести, в Гатах Заратуштри (Y. 30.3) немає категоричного протиставлення дня та ночі, неспання та сну. Однак у текстах Молодшої Авести ставлення до цих понять зазнає змін, ніч і сон починають розумітися як небезпечний період (ніч) та стан (сон). У нічний час, коли сили зла найсильніші і найактивніші, а праведні зороастрійці перебувають у найбільш уразливому становищі, головним богом, що захищає віруючих, стає Сраоша, божество послуху. Це чисто іранське (не індоіранське) божество, яке вперше з’являється в проповідях Заратуштри. Священна тварина, яка асоціюється у Відевдаті зі Сраошою – півень, що пробуджує людей від сну, що несе небезпеку, одночасно, згідно з Ж. Келленсом, будучи допоміжним жерцем при Сраоші, що виконує роль вищого жерця під час ранкової літургії. Пов’язаною зі Сраошею твариною є і собака, згідно з Відевдатом, що охороняє людей, будинки, стада і не спить у нічний час, подібно богам – Ахура Мазді, Мітрі, Сраоші. Сам Сраоша у присвяченому йому гімні порівнюється з пастушим собакою.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Авеста, безсоння, Відевдат, день, ніч, півень, собака, сон, Сраоша
Abaev V. I. (1989), Istoriko-etimologicheskiy slovar osetinskogo yazyka, Vol. 4, Izdatelstvo Akademii nauk SSSR, Leningrad. (In Russian).
Bartholomae Chr. (1961), Altiranisches Wörterbuch, 2 Unveränderte Auflage, W. de Gruyter, Berlin. https://doi.org/10.1515/9783111471778
Cantera A. (2013), “Talking with god: The Zoroastrian ham.paršti or intercalation ceremonies”, Journal Asiatique, T. 301(1), pp. 85–138.
Cantera A. (2021), “The sraōšāvarəza-priest and the usage of the srōš-barišnīh in the greater Long Liturgy”, Journal of the Royal Asiatic Society, Vol. 31, Issue 3, pp. 479–514. https://doi.org/10.1017/S1356186321000067
Chunakova O. M. (1991), Izvedat dorogi i puti pravednyh. Pehleviyskie nazidatelnye teksty, Vostochnaya literatura RAN, Moscow. (In Russian).
Chunakova O. M. (1997), Zoroastriyskie teksty, Vostochnaya literatura RAN, Moscow. (In Russian).
Darmesteter J. (1880), The Vendīdād, Sacred Books of the East, The Zend Avesta, Part I, At the Clarendon Press, Oxford.
Elizarenkova T. Ya. (2007), Atharvaveda (Shaunaka), Vol. 2: Books VIII–XII, Vostochnaya literatura RAN, Moscow. (In Russian).
Gershevitch I. (1967), The Avestan Hymn to Mithra, Cambridge University Press, Cambridge.
Hintze A. (2009), “Avestan Literature”, in R. E. Emmerick and M. Macuch (eds), The Literature of Pre-Islamic Iran, Companion to A History of Persian Literature. A History of Persian Literature XVII, Vol. I, Tauris, London, pp. 1–71. https://doi.org/10.5040/9780755610402.ch-001
Humbach H. (1991), The Gāthās of Zarathushtra and the Other Old Avestan Texts, Part I, In collab. with J. Elfenbein and P. O. Skærvø, Winter, Heidelberg.
Jamison S. and Brereton J. (2016), Commentary on RV, available at: https://rigvedacommentary.alc.ucla.edu (accessed 23 July 2021).
Kellens J. (2016), “Deux apologues sur le feu rituel”, in É. Pirart, Études de Linguistique Iranienne in Memoriam Xavier Tremblay, Acta Iranica, 57, Peeters, Leuven, Paris and Bristol, pp. 195–204. https://doi.org/10.2307/j.ctv1q26vmf.10
Kreyenbroek G. (1985), Sraoša in the Zoroastrian Tradition, E. J. Brill, Leiden.
Kulikov L. (2013), “An Atharvanic hymn to night: text-critical and linguistic remarks on the interpretation of Śaunakīya 19.50 = Paippalāda 14.9”, Bulletin of the School of Oriental and African Studies, University of London, Vol. 76, No. 2, pp. 259–69. https://doi.org/10.1017/S0041977X13000074
Malandra W. W. (2000), “Vendīdād. I. Survey of the History and Contents of the Text”, in Encyclopædia Iranica, online edition, New York 2000–2006, available at: https://iranicaonline.org/articles/vendidad (accessed 01 July 2021).
Monier-Williams M. (1951), A Sanskrit-English dictionary: Etymologically and Philologically arranged with special reference to cognate Indo-European languages, Clarendon Press, Oxford.
Panaino A. (2015), “El sueño de la razón produce monstruos. Lights and Shadows of Av. xvafna- ‘sleep/dream’ ”, in A. Cantera and J. Ferrer-Losilla (eds), at̰cit̰ bā nəmō haōmāi. Homenaje a Éric Pirart en su 65º aniversario, Estudios Iranios y Turanios, No. 2, Sociedad de estudios iranios y turanios (SEIT), Girona, pp. 163–90.
Pokorny J. (1959), Indogermanisches Etymologisches Wörterbuch, Bd. 1, A. Francke, Bern and München.
Rezania K. (2010), Die zoroastrische Zeitvorstellung: Eine Untersuchung über Zeit- und Ewigkeitskonzepte und die Frage des Zurvanismus, Göttinger Orientforschungen, Iranica, N.S. 7, Harrassowitz Verlag, Wiesbaden.
Skjærvø P. O. (2007), “The Videvdad: its Ritual-Mythical Significance”, in V. S. Curtis and S. Stewart (ed.), The Age of the Parthians. The Idea of Iran, Vol. 2, I. B. Tauris, London and New York, pp. 105–41.
Steblin-Kamensky I. M. (1999), Etimologicheskiy slovar’ vakhanskogo yazyka, Peterburgskoye Vostokovedeniye, Sankt Petersburg. (In Russian).
Trofimov A. A. (2015), “K probleme rekonstruktsii i.e. *kwsep- ‘noch’ ”, in N. N. Kazansky (ed.), Indoevropeyskoe yazykoznanie i klassicheskaya filologiya – XIX (Chteniya pamyati I. M. Tronskogo), Materialy Mezhdunarodnoy konferentsii, prokhodivshey 22–24 iyunya 2015 g., Nauka, Saint Petersburg, pp. 899–909. (In Russian).
REFERENCES
Abaev V. I. (1989), Istoriko-etimologicheskiy slovar osetinskogo yazyka, Vol. 4, Izdatelstvo Akademii nauk SSSR, Leningrad. (In Russian).
Bartholomae Chr. (1961), Altiranisches Wörterbuch, 2 Unveränderte Auflage, W. de Gruyter, Berlin. https://doi.org/10.1515/9783111471778
Cantera A. (2013), “Talking with god: The Zoroastrian ham.paršti or intercalation ceremonies”, Journal Asiatique, T. 301(1), pp. 85–138.
Cantera A. (2021), “The sraōšāvarəza-priest and the usage of the srōš-barišnīh in the greater Long Liturgy”, Journal of the Royal Asiatic Society, Vol. 31, Issue 3, pp. 479–514. https://doi.org/10.1017/S1356186321000067
Chunakova O. M. (1991), Izvedat dorogi i puti pravednyh. Pehleviyskie nazidatelnye teksty, Vostochnaya literatura RAN, Moscow. (In Russian).
Chunakova O. M. (1997), Zoroastriyskie teksty, Vostochnaya literatura RAN, Moscow. (In Russian).
Darmesteter J. (1880), The Vendīdād, Sacred Books of the East, The Zend Avesta, Part I, At the Clarendon Press, Oxford.
Elizarenkova T. Ya. (2007), Atharvaveda (Shaunaka), Vol. 2: Books VIII–XII, Vostochnaya literatura RAN, Moscow. (In Russian).
Gershevitch I. (1967), The Avestan Hymn to Mithra, Cambridge University Press, Cambridge.
Hintze A. (2009), “Avestan Literature”, in R. E. Emmerick and M. Macuch (eds), The Literature of Pre-Islamic Iran, Companion to A History of Persian Literature. A History of Persian Literature XVII, Vol. I, Tauris, London, pp. 1–71. https://doi.org/10.5040/9780755610402.ch-001
Humbach H. (1991), The Gāthās of Zarathushtra and the Other Old Avestan Texts, Part I, In collab. with J. Elfenbein and P. O. Skærvø, Winter, Heidelberg.
Jamison S. and Brereton J. (2016), Commentary on RV, available at: https://rigvedacommentary.alc.ucla.edu (accessed 23 July 2021).
Kellens J. (2016), “Deux apologues sur le feu rituel”, in É. Pirart, Études de Linguistique Iranienne in Memoriam Xavier Tremblay, Acta Iranica, 57, Peeters, Leuven, Paris and Bristol, pp. 195–204. https://doi.org/10.2307/j.ctv1q26vmf.10
Kreyenbroek G. (1985), Sraoša in the Zoroastrian Tradition, E. J. Brill, Leiden.
Kulikov L. (2013), “An Atharvanic hymn to night: text-critical and linguistic remarks on the interpretation of Śaunakīya 19.50 = Paippalāda 14.9”, Bulletin of the School of Oriental and African Studies, University of London, Vol. 76, No. 2, pp. 259–69. https://doi.org/10.1017/S0041977X13000074
Malandra W. W. (2000), “Vendīdād. I. Survey of the History and Contents of the Text”, in Encyclopædia Iranica, online edition, New York 2000–2006, available at: https://iranicaonline.org/articles/vendidad (accessed 01 July 2021).
Monier-Williams M. (1951), A Sanskrit-English dictionary: Etymologically and Philologically arranged with special reference to cognate Indo-European languages, Clarendon Press, Oxford.
Panaino A. (2015), “El sueño de la razón produce monstruos. Lights and Shadows of Av. xvafna- ‘sleep/dream’ ”, in A. Cantera and J. Ferrer-Losilla (eds), at̰cit̰ bā nəmō haōmāi. Homenaje a Éric Pirart en su 65º aniversario, Estudios Iranios y Turanios, No. 2, Sociedad de estudios iranios y turanios (SEIT), Girona, pp. 163–90.
Pokorny J. (1959), Indogermanisches Etymologisches Wörterbuch, Bd. 1, A. Francke, Bern and München.
Rezania K. (2010), Die zoroastrische Zeitvorstellung: Eine Untersuchung über Zeit- und Ewigkeitskonzepte und die Frage des Zurvanismus, Göttinger Orientforschungen, Iranica, N.S. 7, Harrassowitz Verlag, Wiesbaden.
Skjærvø P. O. (2007), “The Videvdad: its Ritual-Mythical Significance”, in V. S. Curtis and S. Stewart (ed.), The Age of the Parthians. The Idea of Iran, Vol. 2, I. B. Tauris, London and New York, pp. 105–41.
Steblin-Kamensky I. M. (1999), Etimologicheskiy slovar’ vakhanskogo yazyka, Peterburgskoye Vostokovedeniye, Sankt Petersburg. (In Russian).
Trofimov A. A. (2015), “K probleme rekonstruktsii i.e. *kwsep- ‘noch’ ”, in N. N. Kazansky (ed.), Indoevropeyskoe yazykoznanie i klassicheskaya filologiya – XIX (Chteniya pamyati I. M. Tronskogo), Materialy Mezhdunarodnoy konferentsii, prokhodivshey 22–24 iyunya 2015 g., Nauka, Saint Petersburg, pp. 899–909. (In Russian).