ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ АБРЕВІАЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ТУРЕЦЬКОЇ МОВИ)

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  І. В. Виклюк

Анотація

У статті розглянуто питання теоретичного аналізу процесу абревіації у лінгвістиці. Виявлено основні причини появи скорочень, висвітлено історію виникнення та становлення абревіатур у турецькій мові, досліджено та проаналізовано основні погляди турецьких та інших мовознавців на визначення поняття “абревіація”.

Як цитувати

Виклюк, І. В. (2014). ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ АБРЕВІАЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ТУРЕЦЬКОЇ МОВИ). Сходознавство, (65-66), 43-54. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2014.65-66.043
Переглядів статті: 42 | Завантажень PDF: 26

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

вивчення абревіації, на матеріалі турецької мови, Теоретичні засади

Посилання

Алексеев Д. И. Сокращенные слова в русском языке. Саратов, 1979.

Береговская Э. М. Хрестоматия по французской стилистике. Москва, 1986.

Борисов В. В. Аббревиация и акронимия. Военные и научно-технические сокращения в иностранных языках. Москва, 1972.

Гениш Э. Грамматика турецкого языка. Фонетика, морфология, этимология, семантика, синтаксис, орфография, знаки препинания: Т. 3: Служебные слова, послелоги, союзы и частицы, междометия, аффиксы, предложение, правила орфографии, знаки препинания. Москва, 2008.

Дюжикова Е. А. Аббревиация сравнительно со словосложением: Структура и семантика на материале современного английского языка: дис. доктора филол. наук: 10.02.04. Москва, 1997.

Кубрякова Е. С. Что такое словообразование? Москва, 1965.

Могилевский Р. И. Аббревиация как лингвистическое явление: автореф. дис. канд. филол. наук. Тбилиси, 1966.

Нелюба А. М. Номінативно-словотвірні можливості абревіатур // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Харків, 2004.

Степанова М. Д., Фляйшер В. Теоретические основы словообразования в немецком языке. Москва, 1984.

Супрун А. Е. Дуализм словообразования, диахрония и синхрония // Сопоставительное изучение словообразования славянских языков. Москва, 1987.

Шадыко С. Аббревиатуры в русском языке (в сопоставлении с польским): автореф. дис. на соискание науч. степени докт. филол. наук. Москва, 2000.

Шанский Н. М. Очерки по русскому словообразованию. Москва, 1968.

Шелковина И. П. Обновление лексики современного немецкого языка путем аббревиации // Вестник МГУ. Технологии в образовании: Серия Гуманитарные науки. Москва, 1996.

Akalın H. Yazım Kılavuzu. Ankara, 2008.

Balyemez S. TDK İmla / Yazım Kılavuzlarının Kısaltmalar Bölümleri Üzerine Bir Değerlendirme // Bartın Üniversitesi Eğitim Fakültesi Dergisi Cilt 1, Sayı 1. Bartın, 2012. https://doi.org/10.14686/201211999

Bradley H. The Making of English. London, 1946.

Çobanlı C. Ulusal ve Uluslararası Kısaltmalar ve Kısa Adlar Sözlüğü. İstanbul, 2001.

Fidan B. Kısaltmalar Kılavuzu. İstanbul, 2002.

Maksudi S. Türk Dili İçin. Ankara, 1930.

Marchand H. The categories and types of present-day English word-formation. Weisbaden, 1966.

Yıldız H. Türk dilinde kısaltmalar üzerinde bir inceleme: Uzun lafın kısası // Türk kültürü araştırmaları armağan dizisi 01. Ankara, 2010.

REFERENCES

Alekseyev D. I. (1979), Sokrashchennyye slova v russkom yazyke, Saratov. (In Russian).

Beregovskaya E. M. (1986), Khrestomatiya po frantsuzskoy stilistike, Moscow. (In Russian).

Borisov V. V. (1972), Abbreviatsiya i akronimiya. Voyennyye i nauchno-tekhnicheskiye sokrashcheniya v inostrannykh yazykakh, Moscow. (In Russian).

Genish E. (2008), Grammatika turetskogo yazyka. Fonetika, morfologiya, etimologiya, semantika, sintaksis, orfografiya, znaki prepinaniya, Vol. 3: Sluzhebnyye slova, poslelogi, soyuzy i chastitsy, mezhdometiya, affiksy, predlozheniye, pravila orfografii, znaki prepinaniya, Moscow. (In Russian).

Dyuzhikova E. A. (1997), Abbreviatsiya sravnitel’no so slovoslozheniyem: Struktura i semantika na materiale sovremennogo angliyskogo yazyka: diss. doktora filol. nauk: 10.02.04, Moscow. (In Russian).

Kubryakova E. S. (1965), Chto takoye slovoobrazovaniye?, Moscow. (In Russian).

Mogilevskiy R. I. (1966), Abbreviatsiya kak lingvisticheskoye yavleniye: avtoref. diss. kand. filol. nauk, Tbilisi. (In Russian).

Nelyuba A. M. (2004), “Nominatyvno-slovotvirni mozhlyvosti abreviatur”, in Zbirnyk Kharkivs’koho istoryko-filolohichnoho tovarystva, Kharkiv. (In Ukrainian).

Stepanova M. D. and Flyaysher V. (1984), Teoreticheskiye osnovy slovoobrazovaniya v nemetskom yazyke, Moscow. (In Russian).

Suprun A. E. (1987), “Dualizm slovoobrazovaniya, diakhroniya i sinkhroniya”, in Sopostavitel’noye izucheniye slovoobrazovaniya slavyanskikh yazykov, Moscow. (In Russian).

Shadyko S. (2000), Abbreviatury v russkom yazyke (v sopostavlenii s pol’skim): avtoref. diss. na soiskaniye nauch. stepeni dokt. filol. nauk, Moscow. (In Russian).

Shanskiy N. M. (1968), Ocherki po russkomu slovoobrazovaniyu, Moscow. (In Russian).

Shelkovina I. P. (1996), “Obnovleniye leksiki sovremennogo nemetskogo yazyka putem abbreviatsii”, Vestnik MGU. Tekhnologii v obrazovanii, Seriya Gumanitarnyye nauki, Moscow. (In Russian).

Akalın H. (2008), Yazım Kılavuzu, Ankara.

Balyemez S. (2012), “TDK İmla / Yazım Kılavuzlarının Kısaltmalar Bölümleri Üzerine Bir Değerlendirme”, Bartın Üniversitesi Eğitim Fakültesi Dergisi Cilt 1, Sayı 1, Bartın. (In Turkish). https://doi.org/10.14686/201211999

Bradley H. (1946), The Making of English, London.

Çobanlı C. (2001), Ulusal ve Uluslararası Kısaltmalar ve Kısa Adlar Sözlüğü, İstanbul. . (In Turkish).

Fidan B. (2002), Kısaltmalar Kılavuzu, İstanbul. . (In Turkish).

Maksudi S. (1930), Türk Dili İçin, Ankara. . (In Turkish).

Marchand H. (1966), The categories and types of present-day English word-formation, Weisbaden.

Yıldız H. (2010), “Türk dilinde kısaltmalar üzerinde bir inceleme: Uzun lafın kısası”, in Türk kültürü araştırmaları armağan dizisi 01, Ankara. (In Turkish).