САКРАЛІЗАЦІЯ ВЛАДИ У ТЮРКСЬКИХ НАРОДІВ РАННЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  І. А. Фукалов

Анотація

У статті розглядаються зміни сакралізації влади в суспільствах тюрків раннього середньовіччя. Ця проблема пов’язана з інститутом каганів, а також релігіями, які впливали на владу в тюркських кочових державах. Аналізується значення тенгріанства, маніхейства, ісламу і буддизму в становленні державних інститутів влади в тюрків. Також описуються причини змін у сакралізації влади, підкреслюється значення харизми і культу “небесного дару” для влади каганів. Автор намагається простежити зміни сакральних основ верховної влади у Великому Тюркському каганаті, державах тюргешів і карлуків, Киргизькому й Уйгурському каганатах. Розглянуто низку питань, пов’язаних із передачею влади та її легітимацією в середовищі кочового та осілого населення тюркських держав раннього середньовіччя. Сакралізація влади в кочових народів раннього середньовіччя на всьому просторі від Уралу до Єнісею зазнавала змін під впливом осьових та інших релігій. Напади арабів і китайців, а також культурний та етнічний обмін на Великому Шовковому шляху відігравали важливу роль у сакралізації влади каганів, їхній культурі влади і становленні світового порядку.

Як цитувати

Фукалов, І. А. (2015). САКРАЛІЗАЦІЯ ВЛАДИ У ТЮРКСЬКИХ НАРОДІВ РАННЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. Сходознавство, (71-72), 99-107. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2015.71-72.099
Переглядів статті: 26 | Завантажень PDF: 15

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

раннє середньовіччя, Сакралізація влади, тюркські народи

Посилання

Абу Наср Мухаммад ибн Абд ал-Джаббари ал-Утби. Тарих-и Йамини (Десница державы) // Материалы по истории Средней и Центральной Азии X–XIX вв. Ташкент, 1988.

Бартольд В. Отчет о поездке в Среднюю Азию с научной целью // В. В. Бартольд. Сочинения в 9-ти томах. Москва, 1966. T. IV.

Байпақов К., Нұржанов Ұ. Ұлы Жібек жолы және орта-ғасырлық Қазақстан. Алматы, 1992.

Бируни А. Избранные произведения. Ташкент, 1957. Т. I.

Бичурин Н. Я. (Иакинф). Собрание сведений о народах, обитавших в Средней Азии в древние времена. Алматы, 1998. Т. 1.

Жолдасбаев С. Материальная культура казахов XV–XVIII вв. (по археологическим данным). Автореферат диссер. на соискание уч. ст. канд. ист. наук. Алма-Ата, 1975.

Зуев Ю. А. Ранние тюрки: очерки истории и идеологии. Алматы, 2002.

Караев О. К. Арабские и персидские источники IX–XII вв. о киргизах и Киргизии. Фрунзе, 1968.

Кляшторный С. Г. Историко-культурное значение Суджинской надписи // Проблемы востоковедения. Москва, 1959. № 5.

Кляшторный С. Г., Лившиц В. А. Согдийская надпись из Бугута // СНВ. 1971. Т. X.

Кычанов Е. И. Кочевые государства от гуннов до маньчжуров. Москва, 1997.

Литвинский Б. А. Буддизм // Восточный Туркестан в древности и раннем средневековье. Этнос. Языки. Религии. Москва, 1992.

Литвинский Б. А. Манихейство // Восточный Туркестан в древности и раннем средневековье. Этнос. Языки. Религии. Москва, 1992а.

Петров К. И. Очерки социально-экономической истории Киргизии VI – начала XIII в. Фрунзе, 1981.

Сухэбатар Г. К вопросу о распространении буддизма среди ранних кочевников Монголии // Археология и этнография Монголии. Новосибирск, 1978.

REFERENCES

Abu Nasr Mukhammad ibn Abd al-Dzhabbari al-Utbi (1988), “Tarikh-i Yamini (Desnitsa derzhavy)”, in Materialy po istorii Sredney i Tsentral’noy Azii X–XIX vv., Tashkent. (In Russian).

Bartol’d V. (1966), “Otchet o poyezdke v Srednyuyu Aziyu s nauchnoy tsel’yu”, in V. V. Bartol’d, Sochineniya v 9-ti tomakh, Vol. IV, Moscow. (In Russian).

Байпақов К. and Нұржанов Ұ. (1992), Ұлы Жібек жолы және орта-ғасырлық Қазақстан, Алматы. (In Kazakh).

Biruni A. (1957), Izbrannyye proizvedeniya, Vol. I., Tashkent. (In Russian).

Bichurin N. Ya. (Iakinf) (1998), Sobraniye svedeniy o narodakh, obitavshikh v Sredney Azii v drevniye vremena, Vol. 1, Almaty. (In Russian).

Zholdasbayev S. (1975), Material’naya kul’tura kazakhov XV–XVIII vv. (po arkheologicheskim dannym), Avtoreferat disser. na soiskaniye uch. st. kand. ist. nauk, Alma-Ata. (In Russian).

Zuyev Yu. A. (2002), Ranniye tyurki: ocherki istorii i ideologii, Almaty. (In Russian).

Karayev O. K. (1968), Arabskiye i persidskiye istochniki IX–XII vv. o kirgizakh i Kirgizii, Frunze. (In Russian).

Klyashtornyy S. G. (1959), “Istoriko-kul’turnoye znacheniye Sudzhinskoy nadpisi”, Problemy vostokovedeniya, No. 5, Moscow. (In Russian).

Klyashtornyy S. G. and Livshits V. A. (1971), “Sogdiyskaya nadpis’ iz Buguta”, SNV, Vol. X. (In Russian).

Kychanov E. I. (1997), Kochevyye gosudarstva ot gunnov do man’chzhurov, Moscow. (In Russian).

Litvinskiy B. A. (1992), “Buddizm”, in Vostochnyy Turkestan v drevnosti i rannem srednevekov’ye. Etnos. Yazyki. Religii, Moscow. (In Russian).

Litvinskiy B. A. (1992a), “Manikheystvo”, in Vostochnyy Turkestan v drevnosti i rannem srednevekov’ye. Etnos. Yazyki. Religii, Moscow. (In Russian).

Petrov K. I. (1981), Ocherki sotsial’no-ekonomicheskoy istorii Kirgizii VI – nachala XIII v., Frunze. (In Russian).

Sukhebatar G. (1978), “K voprosu o rasprostranenii buddizma sredi rannikh kochevnikov Mongolii”, in Arkheologiya i etnografiya Mongolii, Novosibirsk. (In Russian).