ВЕЛИКА ЯСА ЧИНГІСХАНА І ТУРКМЕНСЬКА НАРОДНА МУДРІСТЬ: ДО ПИТАННЮ ПРО ОСНОВИ ТЕНГРІАНСТВО

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2015.71-72.087

  Мурадгелди Соегов

Анотація

Автор статті шукає відповідь на питання про те, чому Велика Яса Чингісхана (юридичні закони, які не були оформлені письмово) має багато спільного з правом мамлюків-туркменів і кипчаків, які правили Єгиптом починаючи з XIII ст. Юридичні закони монголів епохи Чингісхана дійшли до нас фрагментарно у викладах арабською та перською мовами. Деякі середньовічні автори писали, що мамлюки при створенні своїх законів користувалися Великою Ясою Чингісхана. Таке твердження суперечить історичним реаліям, адже туркмени, які заснували свою династію в Каїрі і правили мамлюкським Єгиптом, ніяк не могли включити до своїх законів юридичні норми монголів-буддистів – тодішніх ворогів ісламу. Султанат мамлюків є єдиною державою світу, армія якого кілька разів здобувала перемогу над військом монголів. Серед мамлюків Єгипту при управлінні державою і суспільством продовжували побутувати хунно-алано-огузо-туркменські традиції, привезені до Єгипту з батьківщини предків. Проведений аналіз показує, що Яса Чингісхана за своїм духом і змістом близька до туркменських прислів’їв і приказок. Це не дивно, оскільки первинним джерелом для них усіх є тенгріанство – древня релігія не тільки туркмен та монголів, а й багатьох інших народів Євразії.

Як цитувати

Соегов, М. (2015). ВЕЛИКА ЯСА ЧИНГІСХАНА І ТУРКМЕНСЬКА НАРОДНА МУДРІСТЬ: ДО ПИТАННЮ ПРО ОСНОВИ ТЕНГРІАНСТВО. Сходознавство, (71-72), 87-98. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2015.71-72.087
Переглядів статті: 37 | Завантажень PDF: 25

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Велика Яса Чингісхана, монголи-буддисти, Султанат мамлюків, тенгріанство, туркменська народна мудрість

Посилання

Бурятские пословицы и поговорки с переводом. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://sayings.ru/world/buryat/buryat.html (21.06.2015).

Вамбери А. Путешествие по Средней Азии. Изд. 2-е. Москва, 1874.

Великая Яса. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: //www .vostlit .info/ Texts/ Dokumenty/ Mongol/ Jasa /text .phtml ?id= 4405 (26.05.2015). (I)

Великая Яса Чингисхана. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: //aftershock .su/ ?q =node /35887 (20.05.2015). (II)

Гаджиева Н. З. Проблемы тюркской ареальной лингвистики. Среднеазиатский ареал. Москва, 1975.

Соегов М. Великая Яса Чингисхана и туркменская народная мудрость // XIX Сходознавчi читання А. Кримського. Тези доповiдей Мiжнародної наукової конференцiї (16–17 жовтня 2015 р.). Київ, 2015. (I)

Соегов М. Задолго до ‘железных’ Тамерлана и Темучина были еще Томарис и другие ‘железные леди’ (Краткое сообщение) // Тенгрианство и эпическое наследие народов Евразии: истоки и современность. Материалы V Международной научно-практической конференции (20–24 сентября 2015 г., Камчия, Болгария). София, 2015. (II)

Соегов М. Каракалпакское предание о Чингисхане, записанное в 1903 году, в свете данных “Родословного древа туркмен” и некоторых других источников // Тюрко-монгольские народы Центральной Азии: язык, этническая история и фольклор (к 100-летию со дня рождения В. М. Наделяева). Материалы Международной научной конференции (г. Кызыл, 20–23 мая 2012 г.). Абакан, 2012. (I)

Соегов М. Краткий калмыцко-туркменский словарь и некоторые соображения по алтаистике (в связи с 140-летием со дня рождения В. Л. Котвича и Г. Й. Рамстетда – знаменитых алтаистов) // Тюркология, № 5 (61). Қыркүйек-қазан / eylül-ekim. Туркестан, 2012. (II)

Соегов М. О некоторых формах появления древнего тенгрианства у современных туркмен // Тенгрианство и эпическое наследие народов Евразии: истоки и современность. IV Международная научно-практическая конференция. 9–10 октября 2013 г.). Улан-Батор, 2013.

Соегов М. Саинхановские (Батыйхановские) туркмены: к постановке вопроса, его истории и предыстории (по данным разных списков “Огузнаме” и некоторых других источников) // Вестник Калмыцкого университета, № 4. Элиста, 2012. (III)

Туркменские пословицы и поговорки. Подготовка текста, перевод и комментарии Б. А. Каррыева. 2-е изд. Ашхабад, 1980.

Федорова Л. В. Сакральное в идеологии евразийства. Авторефат диссертации... кандидата политических наук (шифр 23.00.03). Москва, 2014.

Söyegov M. Tengricilik // Türk Dünyası Tarih Kültür Dergisi Sayı: 333 Eylül Cilt: 56. İstanbul, 2014.

[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: //www .hrono .ru /organ /ukazatel /mamelyuki .html (25.05.2011). (I)

[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: //gumilevica .kulichki .net /HE2 /he2511 .htm (25.05.2011). (II)

REFERENCES

Buryatskiye poslovitsy i pogovorki s perevodom (2015), [Elektronnyy resurs], available at: http://sayings.ru/world/buryat/buryat.html (accessed 21 June 2015). (In Russian).

Vamberi A. (1874), Puteshestviye po Sredney Azii, 2nd ed., Moscow. (In Russian).

Velikaya Yasa (2015), [Elektronnyy resurs], available at: http: //www.vostlit .info/ Texts/ Dokumenty/ Mongol/ Jasa /text .phtml ?id= 4405 (accessed 26 May 2015). (I) (In Russian).

Velikaya Yasa Chingiskhana (2015), [Elektronnyy resurs], available at: http: //aftershock.su/ ?q =node /35887 (accessed 20 May 2015). (II) (In Russian).

Gadzhiyeva N. Z. (1975), Problemy tyurkskoy areal’noy lingvistiki. Sredneaziatskiy areal, Moscow. (In Russian).

Soyegov M. (2015), “Velikaya Yasa Chingiskhana i turkmenskaya narodnaya mudrost’”, in XIX Skhodoznavchi chytannya A. Kryms’koho. Tezy dopovidey Mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi (16–17 zhovtnya 2015 r.), Kyyiv. (I) (In Russian).

Soyegov M. (2015), “Zadolgo do ‘zheleznykh’ Tamerlana i Temuchina byli eshche Tomaris i drugiye ‘zheleznyye ledi’ (Kratkoye soobshcheniye)”, in Tengrianstvo i epicheskoye naslediye narodov Evrazii: istoki i sovremennost’. Materialy V Mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii (20–24 sentyabrya 2015 g., Kamchiya, Bolgariya), Sofiya. (II) (In Russian).

Soyegov M. (2012), “Karakalpakskoye predaniye o Chingiskhane, zapisannoye v 1903 godu, v svete dannykh “Rodoslovnogo dreva turkmen” i nekotorykh drugikh istochnikov”, in Tyurko-mongol’skiye narody Tsentral’noy Azii: yazyk, etnicheskaya istoriya i fol’klor (k 100-letiyu so dnya rozhdeniya V. M. Nadelyayeva). Materialy Mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii (g. Kyzyl, 20–23 maya 2012 g.), Abakan, (I) (In Russian).

Soyegov M. (2012), “Kratkiy kalmytsko-turkmenskiy slovar’ i nekotoryye soobrazheniya po altaistike (v svyazi s 140-letiyem so dnya rozhdeniya V. L. Kotvicha i G. Y. Ramstetda – znamenitykh altaistov)”, Tyurkologiya, No. 5 (61), Қыркүйек-қазан / eylül-ekim, Turkestan, (II) (In Russian).

Soyegov M. (2013), “O nekotorykh formakh poyavleniya drevnego tengrianstva u sovremennykh Turkmen”, in Tengrianstvo i epicheskoye naslediye narodov Evrazii: istoki i sovremennost’. IV Mezhdunarodnaya nauchno-prakticheskaya konferentsiya. 9–10 oktyabrya 2013 g.), Ulan-Bator. (In Russian).

Soyegov M. (2012), “Sainkhanovskiye (Batyykhanovskiye) turkmeny: k postanovke voprosa, ego istorii i predystorii (po dannym raznykh spiskov “Oguzname” i nekotorykh drugikh istochnikov)”, Vestnik Kalmytskogo universiteta, No. 4, Elista. (III) (In Russian).

Turkmenskiye poslovitsy i pogovorki (1980), Podgotovka teksta, perevod i kommentarii B. A. Karryyeva, 2nd ed., Ashkhabad. (In Russian).

Fedorova L. V. (2014), Sakral’noye v ideologii evraziystva, Avtorefat dissertatsii... kandidata politicheskikh nauk (shifr 23.00.03), Moscow. (In Russian).

Söyegov M. (2014), “Tengricilik”, Türk Dünyası Tarih Kültür Dergisi, Sayı: 333, Eylül Cilt: 56, İstanbul.

Номер
№ 71-72 (2015): Сходознавство