ОРГАНІЗАЦІЯ АРМІЇ МОНГОЛЬСЬКОЇ ІМПЕРІЇ І СИСТЕМА ЇЇ КОМПЛЕКТУВАННЯ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2015.71-72.058

  І. С. Печенюк

Анотація

У статті розкриваються структура державного устрою, військова організація і система комплектування армії Монгольської імперії в першій половині XIII ст. в період правління Чингісхана та його нащадків. Показано, що одним із пріоритетних напрямків діяльності Чингісхана в галузі внутрішньої політики було створення єдиної армії з централізованим командуванням і багатотисячного корпусу аристократичної гвардії, підпорядкованого особисто великому ханові та заснованого на жорсткій військовій дисципліні. Також чітко простежується здійснення ним принципів “збройного народу” та “територіальної” організації війська, які дістали загальне визнання в Європі лише на рубежі ХVІІІ–XIX ст. Обидва ці начала були вдало застосовані до реальної обстановки саме в кочовій державі Чингісхана, що жила патріархальним родовим ладом. Наголошено на тому, що в основу державної та військової організації було покладено так звану десятинну систему. Відповідно до цієї системи вся територія монгольської держави була поділена на улуси (великі області), за територіально-родовим і племінним принципами яких будувалося військо і здійснювалося комплектування армії (населення областей було зобов’язане постачати до війська своїх чоловіків).

Як цитувати

Печенюк, І. С. (2015). ОРГАНІЗАЦІЯ АРМІЇ МОНГОЛЬСЬКОЇ ІМПЕРІЇ І СИСТЕМА ЇЇ КОМПЛЕКТУВАННЯ. Сходознавство, (71-72), 58-70. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2015.71-72.058
Переглядів статті: 61 | Завантажень PDF: 37

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

комплектування, Монгольська імперія, Організація армії, система, Чингісхан

Посилання

Бартольд В. В. Туркестан в эпоху монгольского нашествия. Санкт-Петербург, 1900.

Большая Советская Энциклопедия (в 30 томах) / Гл. ред. А. М. Прохоров. Изд. 3-е. Москва, 1974. Т. 29.

Всемирная история войн / Авт.-сост.: А. Г. Мерников, А. А. Спектор. Минск, 2007.

Горелик М. В. Армии монголо-татар X–XIV веков. Воинское искусство, снаряжение, оружие. Москва, 2002.

Греков Б. Д., Шахмагонов Ф. Ф. Мир истории: Русские земли в XIII–XV веках. Москва, 1988.

Джованни дель-Плано Карпини. История монгалов // Путешествие в восточные страны Плано Карпини и Рубрука / Пер. А. И. Маленина. Москва, 1957.

Дюпюи Р. Э., Дюпюи Т. Н. Харперская энциклопедия военной истории (с коммент. изд-ва “Полигон”). Москва, 1997. Кн. 1.

Иванин М. И. О военном искусстве и завоеваниях монголо-татар и среднеазиатских народов при Чингис-хане и Тамерлане. Санкт-Петербург, 1875.

Ивануц М., Бережинский В. К вопросу о некоторых чертах военной организации державы Чингиза // Воєнна історія України. Волинь та Полісся: Матер. Всеукр. наук. військ.-істор. конференції (Рівне, 25–26 квітня 2013 р.). Київ, 2013.

Насонов А. Н. Монголы и Русь. Москва; Ленинград, 1940.

Печенюк І. С., Черкес Н. Ф. Воєнно-правові засади військової організації Монгольської держави // Сіверщина в історії України. 2013. Вип. 6.

Россаби М. Золотой век империи монголов / Пер. с. англ. С. В. Иванова. Санкт-Петербург, 2009.

Садри Максуди Арсал. Тюркская история и право / Пер. с тур. Р. Мухамметдинова. Казань, 2002.

Советская Военная Энциклопедия: В 8 т. / Пред. гл. ред. комиссии Н. В. Огарков. Москва, 1978, Т. 5.

Соколов Б. В. 100 великих войн. Москва, 2001.

Сокровенное сказание / Пер. С. А. Козина. Москва; Ленинград, 1941.

Татаро-монголы в Азии и Европе. Москва, 1977.

Тимошенко В. Похід на Русь // Пам’ять століть. 1997, № 3(6).

Федорова О. П. Допетровская Русь. Исторические портреты. Москва, 2008.

Хара-Даван Эренжен. Чингис-хан как полководец и его наследие: Культурно-исторический очерк Монгольской империи / Послесл. Л. С. Бурчиновой. 2-е изд. Элиста, 1991.

Храпачевский Р. П. Военная держава Чингисхана. Москва, 2005.

“Хэй-да ши-люе” (“Краткие сведения о черных татарах”) // Ван Го-вэй Хайнин Ван Цзин-ань саньшэн ишу (Посмертное собрание сочинений господина Ван Цзин-аня из Хайнина). Чанша, 1940. Т. 37.

Юань ши (История династии Юань). Тайбэй, 1966.

Юань ши. Пекин, 1976.

De guignes J. Histoire générale des Huns, des Turcs, des Mogols et des autres Tartares occidentaux. Paris, 1756. Vol. 1–2.

Lamb H. Genghis Khan. The Emperor of All Men. London, 1928.

Thomsen W. Inscriptions de l’Orkhon déchiffrées. Memoires de la société finno-ougrienne. Helsingfors, 1894.

REFERENCES

Bartol’d V. V. (1900), Turkestan v epokhu mongol’skogo nashestviya, Saint Petersburg. (In Russian).

Bol’shaya Sovetskaya Entsiklopediya (in 30 v.) (1974), A. M. Prokhorov (Ed.), 3rd ed., Vol. 29, Moscow, (In Russian).

Vsemirnaya istoriya voyn (2007), Compl. by A. G. Mernikov and A. A. Spektor, Minsk. (In Russian).

Gorelik M. V. (2002), Armii mongolo-tatar X–XIV vekov. Voinskoye iskusstvo, snaryazheniye, oruzhiye, Moscow. (In Russian).

Grekov B. D. and Shakhmagonov F. F. (1988), Mir istorii: Russkiye zemli v XIII–XV vekakh, Moscow. (In Russian).

“Dzhovanni del’-Plano Karpini. Istoriya mongalov” (1957), in Puteshestviye v vostochnyye strany Plano Karpini i Rubruka, Transl. by A. I. Malenina, Moscow. (In Russian).

Dyupyui R. E. and Dyupyui T. N. (1997), Kharperskaya entsiklopediya voyennoy istorii (s komment. izd-va “Poligon”), Book 1, Moscow. (In Russian).

Ivanin M. I. (1875), O voyennom iskusstve i zavoyevaniyakh mongolo-tatar i sredneaziatskikh narodov pri Chingis-khane i Tamerlane, Saint Petersburg. (In Russian).

Ivanuts M. and Berezhinskiy V. (2013), “K voprosu o nekotorykh chertakh voyennoy organizatsii derzhavy Chingiza”, in Voyenna istoriya Ukrayiny. Volyn’ ta Polissya: Mater. Vseukr. nauk. viys’k.-istor. konferentsiyi (Rivne, 25–26 kvitnya 2013 r.), Kyiv. (In Russian).

Nasonov A. N. (1940), Mongoly i Rus’, Moscow, Leningrad. (In Russian).

Pechenyuk I. S. and Cherkes N. F. (2013), “Voyenno-pravovi zasady viys’kovoyi orhanizatsiyi Monhol’s’koyi derzhavy”, in Sivershchyna v istoriyi Ukrayiny, Issue 6. (In Ukrainian).

Rossabi M. (2009), Zolotoy vek imperii mongolov, Transl. by S. V. Ivanov, Saint Petersburg. (In Russian).

Sadri Maksudi Arsal (2002), Tyurkskaya istoriya i pravo, Transl. by R. Mukhammetdinova, Kazan’. (In Russian).

Sovetskaya Voyennaya Entsiklopediya: In 8 v. (1978), Vol. 5., Pred. gl. red. komissii N. V. Ogarkov, Moscow. (In Russian).

Sokolov B. V. (2001), 100 velikikh voyn, Moscow. (In Russian).

Sokrovennoye skazaniye (1941), Transl. by S. A. Kozina, Moscow, Leningrad. (In Russian).

Tataro-mongoly v Azii i Evrope (1977), Moscow. (In Russian).

Tymoshenko V. (1997), “Pokhid na Rus’”, Pam’yat’ stolit’, No. 3 (6). (In Ukrainian).

Fedorova O. P. (2008), Dopetrovskaya Rus’. Istoricheskiye portrety, Moscow. (In Russian).

Khara-Davan Erenzhen (1991), Chingis-khan kak polkovodets i ego naslediye: Kul’turno-istoricheskiy ocherk Mongol’skoy imperii, Poslesl. L. S. Burchinovoy, 2nd ed., Elista. (In Russian).

Khrapachevskiy R. P. (2005), Voyennaya derzhava Chingiskhana, Moscow. (In Russian).

“Khey-da shi-lyuye” (“Kratkiye svedeniya o chernykh tatarakh”) (1940), Van Go-v·ey Khaynin Van Tszin-an’ san’sh·en ish·ch (Posmertnoye sobraniye sochineniy gospodina Van Tszin-anya iz Khaynina), Vol. 37, Chansha. (In Chinese).

Yuan’ shi (Istoriya dinastii Yuan’) (1966), Taybey. (In Russian).

Yuan’ shi (1976), Pekin. (In Russian).

De guignes J. (1756), Histoire générale des Huns, des Turcs, des Mogols et des autres Tartares occidentaux, Vol. 1–2, Paris.

Lamb H. (1928), Genghis Khan. The Emperor of All Men, London.

Thomsen W. (1894), Inscriptions de l’Orkhon déchiffrées. Memoires de la société finno-ougrienne, Helsingfors.

Номер
№ 71-72 (2015): Сходознавство