ТЮРКОМОВНЕ НАСЕЛЕННЯ ДОНБАСУ В РАДЯНСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ КОРЕНІЗАЦІЇ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті розглядаються напрямки радянської політики коренізації 1920-х – початку 1930-х років стосовно тюркомовного населення Донбасу, під яким маються на увазі татари та уруми (греки-тюркофони). Донбас сформувався як один із поліетнічних регіонів України і в рамках дослідження становить територію сучасної Донецької та Луганської областей. Вивчення зазначеної проблеми стало можливим унаслідок залучення широкого кола джерел, передусім, документів комуністичної партії, оскільки остання повністю контролювала втілення політики коренізації; діловодної документації органів влади; статистичних і довідкових матеріалів. Заходи коренізації були проаналізовані з огляду на особливості проживання в регіоні татар та чисельної тюркомовної групи греків Приазов’я (урумів). Основна увага зосереджена на питаннях адміністративно-територіального районування та безпосередньо пов’язаної з цим спробі вирішення мовної проблеми тюркомовного населення Донбасу. Розглянуто ідеологічні та організаційні засади коренізації. Показано, що у 1926–1931 рр. було створено три національні грецькі райони, один з яких Мангушський з урумським населенням, і 14 урумських сільських рад. Істотні недоліки в їхній діяльності зумовили низьку виборчу активність місцевого населення. У статті робиться висновок, що важливим напрямком роботи серед тюркомовного населення Донбасу було мовне питання, яке набуло гостроти у зв’язку з необхідністю створення адміністративного апарату за національної ознакою, запровадження діловодства національними мовами. У дискусії з цього приводу брав участь А. Кримський. Вирішення мовного питання мало і політичне значення: створення умов для поширення радянського способу життя, антирелігійної пропаганди, сприяння “інтернаціональному вихованню” тюркомовного населення. Загалом коренізація не розв’язала проблем цих етнічних меншин, водночас сприяла залученню їх у прискорені процеси радянської модернізації Донбасу, які з початку 1930-х років набули більш жорсткого і репресивного характеру.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
тюркомовне населення, татари, уруми, коренізація, адміністративно-територіальне районування, Донбас
Виписи з протоколів засідань ЦАТК про встановлення сітки Рад на 1928/1929 рік. Статистичні таблиці адміністративно-територіального поділу УРСР станом на 15.VII.28 р. і 01.І.30 р. // Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України). Ф. 1. Оп. 5. Спр. 1177.
Витяги з протоколів засідань Малої Президії ВУЦВК / ЦДАВО України. Ф. 413. Оп. 1. Спр. 3.
Відомості, таблиці, списки національних шкіл та культосвітніх установ по округах України // ЦДАВО України. Ф. 413. Оп. 1. Спр. 381.
Всесоюзная перепись населения 17 декабря 1926 г.: краткие сводки. Вып. 4: Народность и родной язык населения СССР. Москва, 1928.
Всесоюзная перепись населения 1926 г. Т. ХІІІ. УССР. Степной подрайон. Днепропетровский подрайон. Горнопромышленный подрайон. Москва, 1929.
Гаркавець О. Уруми Надазов’я: Історія, мова, казки, пісні, загадки, прислів’я. Писемні пам’ятки. Алма-Ата, 1999.
Дем’янчук П. Другий комуністичний штурм та його вплив на етнокультурне середовище міст Донбасу // Регіональна історія України. Збірник наукових статей. Вип. 11. Київ, 2017.
Документи про культосвітню роботу серед грецького населення (витяги з протоколів, тези доповідей, резолюції, плани) // ЦДАВО України. Ф. 413. Оп. 1. Спр. 382.
Доповідна записка про стан запровадження закону про рівноправність мов серед населення національних меншостей України. Греко-татарські сільські ради. 1932 // Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали: у 2 ч. Ч. 2. Київ, 1997.
Доповідь референта підвідділу місцевих фінансів Сталінського окрфінвідділу Мізко Д. А. про обслідування місцевих фінансів Старо-Бешівського району // Державний архів Донецької області (ДАДО). Ф. Р-2. Оп. 1. Спр. 225.
Етнічні меншини в Україні // Етнічний довідник: в 3-х ч. Ч. 2. Київ, 1996.
Звіт Донецької губернської виборчої комісії 1924 р. // ДАДО. Ф. Р-1527. Оп. 2. Спр. 28.
История рабочих Донбасса: в 2 т. Т. 1. Киев, 1981.
Итоги сплошной подворной переписи Донецкой губернии (янв.–февр. 1923 г.). Т. 4. Итоги демографической переписи Донбасса. Харьков, 1923.
Кримський А. Тюрки, їх мови і літератури // Кримський А. Твори в п’яти томах. Т. 4. Сходознавство. Київ, 1974.
Куромія Г. Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870–1990-і роки. Київ, 2002.
Листування з Наркомфіном, окрвиконкомами, редакціями газет, Центрвидавом про видання літератури мовами національних меншостей та доповідна записка Центрвидаву до ЦК КП(б)У про видання книг на мовах нац. меншостей // ЦДАВО України. Ф. 413. Оп. 1. Спр. 376.
Мартинчук І. Етнокультурні процеси в Донбасі у 1920–30-ті рр. // Нові сторінки історії Донбасу: Зб. ст. Кн. 26. Вінниця, 2017.
Мережа національних адміністративно-територіальних одиниць Донбасу (на 01.01.1931) // ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 4. Спр. 1248.
Навширванов В. Почему мы стремимся перейти к латинскому алфавиту // Жизнь национальностей. 1924. № 1.
Нові адміністративні райони УСРР. Статистичний довідник. Харків, 1930.
Пономарьова І. Історія та сучасне функціонування мови греків-тюркофонів Приазов’я // Схід. 2007. № 2 (80).
Протоколи № 7–31 засідань Президії Маріупольського окрвиконкому з 8-го червня 1926 р. // ДАДО. Ф. Р-1202. Оп. 1. Спр. 79.
Протоколи № 81, 82 засідань ЦК національних меншостей та матеріали до них // ЦДАВО України. Ф. 413. Оп. 1. Спр. 158.
Протоколи № 1–23 засідань ЦК національних меншостей // ЦДАВО України. Ф. 413. Оп. 1. Спр. 242.
Протоколи засідань ЦК національних меншостей та матеріали до них // ЦДАВО України. Ф. 413. Оп. 1. Спр. 168.
Рубльов О., Якубова Л. Органи етнополітичного регулювання в контексті політики коренізації: український досвід. Київ, 2014.
Спірідонов Д. Історичний інтерес до говірок маріюпольських греків // Східний світ. 1930. № 12.
Статистичний бюлетень Маріупольщини. 1926–1927. № 9–11.
Тюрякулов Н. К вопросу о латинском алфавите среди тюрков СССР // Жизнь национальностей. 1924. № 1.
Якубова Л. Грецьке село в горнилі “більшовицької перековки” (20-ті pp. XX ст.) // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. 2010. № 19 (1).
Якубова Л. Етнонаціональна історія Донбасу: тенденції, суперечності, перспективи в світлі сучасного етапу українського націотворення. Київ, 2014.
Ялі С. Греки в УСРР. Харків, 1931.
REFERENCES
Vypysy z protokoliv zasidan’ TsATK pro vstanovlennya sitky Rad na 1928/1929 rik. Statystychni tablytsi administratyvno-terytorial’noho podilu URSR stanom na 15.VII.28 r. i 01.I.30 r., Tsentral’nyy derzhavnyy arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnya Ukrayiny (TsDAVO Ukrayiny), F. 1, Op. 5, Spr. 1177. (In Ukrainian).
Vytyahy z protokoliv zasidan’ Maloyi Prezydiyi VUTsVK, TsDAVO Ukrayiny, F. 413, Op. 1, Spr. 3. (In Ukrainian).
Vidomosti, tablytsi, spysky natsional’nykh shkil ta kul’tosvitnikh ustanov po okruhakh Ukrayiny, TsDAVO Ukrayiny, F. 413, Op. 1, Spr. 381. (In Ukrainian).
Vsesoyuznaya perepis’ naseleniya 17 dekabrya 1926 g.: kratkiye svodki (1928), Vol. 4: Narodnost’ i rodnoy yazyk naseleniya SSSR, Tsentr. statist. upr. SSSR, Moscow. (In Russian).
Vsesoyuznaya perepis’ naseleniya 1926 g. (1929), Vol. ХІІІ: USSR. Stepnoy podrayon. Dnepropetrovskiy podrayon. Gornopromyshlennyy podrayon, Izdaniye TsSU Soyuza SSR, Moscow. (In Russian).
Harkavets’ O. (1999), Urumy Nadazov”ya: Istoriya, mova, kazky, pisni, zahadky, prysliv”ya. Pysemni pam”yatky, Ukrayins’kyy kul’turnyy tsentr, Alma-Ata. (In Ukrainian).
Dem”yanchuk P. (2017), “Druhyy komunistychnyy shturm ta yoho vplyv na etnokul’turne seredovyshche mist Donbasu”, in Rehional’na istoriya Ukrayiny. Zbirnyk naukovykh statey, Vol. 11, pp. 151–63. (In Ukrainian).
Dokumenty pro kul’tosvitnyu robotu sered hrets’koho naselennya (vytyahy z protokoliv, tezy dopovidey, rezolyutsiyi, plany), TsDAVO Ukrayiny, F. 413, Op. 1, Spr. 382. (In Ukrainian).
“Dopovidna zapyska pro stan zaprovadzhennya zakonu pro rivnopravnist’ mov sered naselennya natsional’nykh menshostey Ukrayiny. Hreko-tatars’ki sil’s’ki rady. 1932”, in Natsional’ni protsesy v Ukrayini: istoriya i suchasnist’. Dokumenty i materialy (1997), Vols. 1–2; Vol. 2, Vyshcha shkola, Kyiv, pp. 192–200. (In Ukrainian).
Dopovid’ referenta pidviddilu mistsevykh finansiv Stalins’koho okrfinviddilu Mizko D. A. pro obsliduvannya mistsevykh finansiv Staro-Beshivs’koho rayonu, Derzhavnyy arkhiv Donets’koyi oblasti (DADO), F. R-2, Op. 1, Spr. 225. (In Ukrainian).
“Etnichni menshyny v Ukrayini” (1996), in Etnichnyy dovidnyk, Vols. 1–3; Vol. 2, Feniks, Kyiv. (In Ukrainian).
Zvit Donets’koyi huberns’koyi vyborchoyi komisiyi 1924 r., DADO, F. R-1527, Op. 2, Spr. 28. (In Ukrainian).
Istoriya rabochikh Donbassa (1981), Vols. 1–2; Vol. 1, Naukova dumka, Kyiv. (In Russian).
Itogi sploshnoy podvornoy perepisi Donetskoy gubernii (yanv.–fevr. 1923 g.) (1923), Vol. 4. Itogi demograficheskoy perepisi Donbassa, Voyenno-Redakts. Sov. UVO im. Frunze, Kharkiv. (In Russian).
Kryms’kyy A. (1974), “Tyurky, yikh movy i literatury”, in Kryms’kyy A., Tvory v p’yaty tomakh, Vol. 4, Skhodoznavstvo, Naukova dumka, Kyiv, pp. 447–584. (In Ukrainian).
Kuromiya H. (2002), Svoboda i teror u Donbasi: Ukrayins’ko-rosiys’ke prykordonnya, 1870–1990-i roky, Vyd-vo Solomiyi Pavlychko “Osnovy”, Kyiv. (In Ukrainian).
Lystuvannya z Narkomfinom, okrvykonkomamy, redaktsiyamy hazet, Tsentrvydavom pro vydannya literatury movamy natsional’nykh menshostey ta dopovidna zapyska Tsentrvydavu do TsK KP(b)U pro vydannya knyh na movakh nats. menshostey, TsDAVO Ukrayiny, F. 413, Op. 1, Spr. 376. (In Ukrainian).
Martynchuk I. (2017), “Etnokul’turni protsesy v Donbasi u 1920–30-ti rr.”, Novi storinky istoriyi Donbasu: Zb. st., Kn. 26, pp. 167–78. (In Ukrainian).
Merezha natsional’nykh administratyvno-terytorial’nykh odynyts’ Donbasu (na 01.01.1931), TsDAVO Ukrayiny, F. 1, Op. 4, Spr. 1248. (In Ukrainian).
Navshirvanov V. (1924), “Pochemu my stremimsya pereyti k latinskomu alfavitu”, Zhizn’ natsional’nostey, No. 1, pp. 41–4. (In Russian).
Novi administratyvni rayony USRR. Statystychnyy dovidnyk. (1930), Derzhvydav “Hospodarstvo Ukrayiny”, Kharkiv. (In Ukrainian).
Рonomariova I. (2007), “Istoriya ta suchasne funktsionuvannya movy hrekiv-tyurkofoniv Pryazov’ya”, Skhid, No. 2 (80), pp. 86–91. (In Ukrainian).
Protokoly No. 7–31 zasidan’ Prezydiyi Mariupol’s’koho okrvykonkomu z 8-ho chervnya 1926 r., DADO, F. R-1202, Op. 1, Spr. 79. (In Ukrainian).
Protokoly No. 81, 82 zasidan’ TsK natsional’nykh menshostey ta materialy do nykh, TsDAVO Ukrayiny, F. 413, Op. 1, Spr. 158. (In Ukrainian).
Protokoly No. 1–23 zasidan’ TsK natsional’nykh menshostey, TsDAVO Ukrayiny, F. 413, Op. 1, Spr. 242.
Protokoly zasidan’ TsK natsional’nykh menshostey ta materialy do nykh, TsDAVO Ukrayiny, F. 413, Op. 1, Spr. 168. (In Ukrainian).
Rubl’ov O. and Yakubova L. (2014), Orhany etnopolitychnoho rehulyuvannya v konteksti polityky korenizatsiyi: ukrayins’kyy dosvid, Inst. Ist. Ukrayiny NANU, Kyiv. (In Ukrainian).
Spiridonov D. (1930), “Istorychnyy interes do hovirok mariyupol’s’kykh hrekiv”, Shìdnij svìt, No. 12, pp. 171–181. (In Ukrainian).
Tyuryakulov N. (1924), “K voprosu o latinskom alfavite sredi tyurkov SSSR”, Zhizn’ natsional’nostey, No. 1, pp. 38–40. (In Russian).
Statystychnyy byuleten’ Mariupol’shchyny (shchomisyachne vydannya Mariupol’s’koho statystychnoho byura) (1926–1927), No. 9–11 (cherven’-serpen’), Tsentral’ne statystychne upravlinnya Ukrayiny. (In Ukrainian).
Yakubova L. (2010), “Hrets’ke selo v hornyli ‘bil’shovyts’koyi perekovky’ (20-ti rr. XX st.)”, Problemy istoriyi Ukrayiny: fakty, sudzhennya, poshuky: Mizhvid. zb. nauk. pr., Vol. 19 (1), pp. 173–217. (In Ukrainian).
Yakubova L. (2014), Etnonatsional’na istoriya Donbasu: tendentsiyi, superechnosti, perspektyvy v svitli suchasnoho etapu ukrayins’koho natsiotvorennya, Inst. Ist. Ukrayiny NANU, Kyiv. (In Ukrainian).
Yali S. (1931), Hreky v USRR, Vseukrayins’ka filiya Tsentrvydavu narodiv SRSR pry prezydiyi VUTsVK, Kharkiv. (In Ukrainian).